смутний
1смутний — сму/тен, тна/, тне/. 1) Який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний. || Який виражає смуток, сумний настрій. 2) Сповнений, пройнятий смутком. || Який минає, проходить і т. ін. у смутку; невеселий, безрадісний. 3) Який викликає смуток …
2смутний — [смутни/й] м. (на) тно/му/ т(‘)н і/м, мн. т(‘)н і/ …
3смутний — (який відчуває смуток), сумний, журний, засмучений …
4смутний — прикметник …
5Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …
Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
6мутенъ — Мутен мутенъ, а, о (1) 1. Перен. Смутный, неясный, неспокойный: А Святъславь мутенъ сонъ видѣ въ Кіевѣ на горахъ. 22 23. Да елико плода не съвьршена не прииметь отъ рукы твоея, кольми паче молитву мутьну неродиму. Сб. Тр. № 12, 156 об. (кон. XII… …
7Конотопская ведьма — Конотопська відьма Жанр: реалистично сатирическая повесть Автор: Григорий Квитка Основьяненко Язык оригинала: украинский Год написания …
8засмучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до засмутити. 2) у знач. прикм. Смутний, невеселий. || Який виражає смуток, жаль. 3) у знач. прикм. Похмурий, безрадісний …
9мінор — I у, ч. 1) Музичний лад, основою якого є малий тризвук з малою терцією. 2) перен., розм. Смутний, журливий настрій. II а, ч., мат. Визначник, що складається з елементів, які стоять на перетині довільно вибраних n рядків та n стовпчиків даної… …
10мінорний — а, е. 1) Стос. до мінору (у 1 знач.). •• Міно/рна га/ма мелодична послідовність всіх ступенів мінорного ладу. Міно/рний лад Те саме, що міно/р (у 1 знач.). Міно/рний три/звук тризвук, який у стислому розташуванні послідовно має малу і велику… …