пустощі
1пустощі — ів, мн. Вчинок заради розваги, веселощів; витівка. || Легковажний вчинок, вартий осуду. || розм. Несерйозний, короткочасний любовний зв язок або залицяння …
2пустощі — мн. (учинок, учинки для розваги, веселощів), жирування, витівка, шалапутство, пустування, пустота, дур Пор. гра, розвага …
3пустощі — множинний іменник …
4коски — пустощі, жарти, гри …
5псота — Псота: бешкет; див. збитки [V] витівки, пустощі [14] збитки, пустощі [13] пустощі, витівка [42] Псоти: дурощі [XII] прикрості, шкоди [XI] робити збитки [51] Псота пустощі, витівки з польськ. psota пояснене словом «бешкет», який в ранніх творах… …
6збитки — Збитки: (робити): пакості [VII] жарти [16] жарти, капості [IV] тут: жарти [7;5] кпини, жарти [50] знущання, пустощі; на збитки: наперекір; збитки робити: пустувати, дошкулювати кому небудь, [V] пустощі [VI] сваволя, пустощі; на збитки: пустуючи,… …
7пустотливий — а, е. 1) Який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий. || Який свідчить про бажання пустувати, виражає схильність до пустощів. || Пов язаний із пустощами. 2) Легковажно жартівливий, невимушений …
8жалощи — [Жалощи] жалобы, сетования (1): Ту кроваваго вина не доста; ту пиръ докончаша храбріи Русичи: сваты попоиша, а сами полегоша за землю Рускую. Ничить трава жалощами, а древо с тугою къ земли преклонилось. 18 19. В то врѣмя уноша нѣкто, родом иудѣи …
9балощі — ів, мн. 1) Дія за знач. балувати 1). 2) Дія за знач. балуватися; пустощі, пустування …
10дур — у, ч., розм. 1) Безглузді примхи, капризи. 2) Весела витівка, пустощі. 3) Затьмарення свідомості, запаморочення. •• З ду/ру а) від затьмарення свідомості, від запаморочення; б) не обдумавши серйозно, не зваживши всіх обставин. 4) жарг. Легкий… …