наводити
21погании — Поганый погании, ая, ое (14) 1. Иноверный, неправославный. 1204: Се же имена воеводамъ ихъ: 1 Маркосъ от Рима, въ градѣ Бьрне, идеже бе жилъ поганыи злыи Дедрикъ; а 2 и Кондофъ Офланъдръ. Новг. 1 лет., 49 (XIII в.). Поганымъ же иновѣрцемь въ семъ …
22свои — Свой свои, я, е (31) 1. Притяж. местоим. Принадлежащий себе, имеющийся у себя: Нъ своя вѣщіа пръсты на живая струны въскладаше. 4. Иже (Игорь) истягну умь крѣпостію своею и поостри сердца своего мужествомъ ... наведе своя храбрыя плъкы на землю… …
23вина — ВИН|А (1167), Ы с. 1.Причина, повод: ˫Аκο ѥже... ||...зълѣ гл҃ати и клеветати. вражьды и ненависти. рати начѩло вина бываѥть. Изб 1076, 99 об. 100; Вьсемоу ли грѣхоу и блоудоу оубо. вина ѥсть ди˫аволъ. Там же, 190; обави виноу ѥ˫а же ради прииде …
24възаконитисѧ — ВЪЗАКОН|ИТИСѦ (11), ЮСѦ, ИТЬСѦ гл. Быть установленным в качестве правила, закона: небо без оума ни просто си възакони сѩ б҃жии цр҃кви. Изб 1076, 246 об.; не аще того плищьмь людьскыимь не дастьсѩ. обаче мъножьство възаконѩтьсѩ. не наводити народа …
25аргументувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., книжн. Наводити аргументи (у 1 знач.), докази; обґрунтовувати …
26виправдовуватися — і випра/вдуватися, уюся, уєшся, недок., ви/правдатися, аюся, аєшся, док. 1) Доводити свою правоту, невинність. 2) тільки недок. Пояснювати свої вчинки, дії, наводити причини, які дають можливість, дозволяють вибачити. 3) Виявлятися правильним,… …
27відмовлятися — я/юся, я/єшся, недок., відмо/витися, влюся, вишся; мн. відмо/вляться; док. 1) з інфін. Не погоджуватися що небудь робити. 2) у сполуч. з дієсл. слухати, служити і т. ін., перен. Переставати діяти (про частини людського організму). 3) від чого. Не …
28візувати — I у/ю, у/єш, недок., перех., спец. Наводити оптичний або кутомірний прилад на точку. II у/ю, у/єш, недок., перех. Ставити візу на документі …
29глянсувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Наводити глянс …
30глянцювати — ю/ю, ю/єш, глянцува/ти, у/ю, у/єш, недок., перех. Наводити глянець, глянц …