лелѣяти
1лелѣяти — Лелеять лелѣяти (4) 1. Тихо качать, бережно колыхать: Мало ли ти (ветру) бяшетъ горѣ подъ облакы вѣяти, лелѣючи корабли на синѣ морѣ? 38. О Днепре Словутицю!.. Ты лелѣялъ еси на себѣ Святославли носады до плъку Кобякова. 39. Игорь рече: О Донче!… …
2леліяти — дієслово недоконаного виду …
3леліяти — лелію, лієш, Пр. Старанно доглядати; мати надію, пестити, голубити плекати …
4леліяти — і/ю, і/єш, недок., перех. 1) Оточувати ласкою, піклуванням; пестити, голубити. || перен. Дбайливо, з любов ю доглядати що небудь. 2) перен. Те саме, що плекати …
5леліяний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до леліяти. || у знач. прикм …
6леліяння — я, с. Дія за знач. леліяти …
7възлелѣяти — Возлелеять възлелѣяти (2) 1. Воспитать, выпестовать: ...а мои ти Куряни свѣдоми къмети: подъ трубами повити, подъ шеломы възлелѣяны, конець копія въскръмлени... 8. ...ти бо бяше сторожевыя полкы, на щитѣ рожены, под трубами поють, под шеломы… …
8полелѣяти — Полелеять полелѣяти (1) 1. Нежно перенести, колыхая, как бы убаюкивая: Съ тоя же Каялы Святоплъкь полелѣя отца своего междю Угорьскими иноходьцы ко святѣи Софіи къ Кыеву. 16. 2. Поласкать. ∆ Пала Марьюшка искоркой батюшке в колена: / „Полелей… …
9полеліяти — і/ю, і/єш, док., перех. Леліяти якийсь час …
10вѣяти — Веять вѣяти (3) 1. Дуть (о ветре): Се вѣтри, Стрибожи внуци, вѣютъ съ моря стрѣлами на храбрыя плъкы Игоревы! 12. Ярославна рано плачетъ в Путивлѣ на забралѣ, аркучи: „О вѣтрѣ, вѣтрило! Чему, господине, насильно вѣеши? ...Мало ли ты бяшетъ горѣ… …
