загородити
1загородити — Загородить загородити (1) 1. Преградить, закрыть, заслонить доступ, проход: Инъгварь и Всеволодъ, и вси три Мстиславичи, не худа гнѣзда шестокрилци! не побѣдными жребіи собѣ власти расхытисте? Кое ваши златыи шеломы и сулицы Ляцкыи и щиты?… …
2загородити — див. загороджувати …
3загородити — дієслово доконаного виду …
4загородити — 1. загарадзіць, перагарадзіць, абгарадзіць; 2. гарантаваць …
5ворота — Ворота. ● Затворити (загородити) ворота перен. преградить путь, не допустить врага (2): Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ, подперъ горы Угорскыи своими желѣзными плъки, заступивъ Королеви путь, затворивъ… …
6загороджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загородити. || загоро/джено, безос. присудк. сл …
7заґратувати — у/ю, у/єш, док., перех. Загородити, закрити ґратами …
8згородити — роджу/, ро/диш, док., перех., рідко. 1) Обнести огорожею; загородити. 2) Те саме, що спорудити …
9позагороджувати — ую, уєш, док., перех. Загородити все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях …
10позакривати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Загородити, затулити і т. ін. все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. 2) Скласти, стулити все чи багато чого небудь, що розкрите, розгорнуте. 3) перен. Припинити діяльність усіх чи багатьох, заборонити все чи… …
- 1
- 2
