загородити

загородити
Загородить — загородити (1)
1. Преградить, закрыть, заслонить доступ, проход:

Инъгварь и Всеволодъ, и вси три Мстиславичи, не худа гнѣзда шестокрилци! не побѣдными жребіи собѣ власти расхытисте? Кое ваши златыи шеломы и сулицы Ляцкыи и щиты? Загородите полю ворота своими острыми стрѣлами за землю Русскую, за раны Игоревы, буего Святъславлича! 32—33.

1161: А Ростиславъ стояше съ Андрѣевичемъ подлѣ столпье, загорожено бо бяше тогда столпиемъ от горы оли и до Днѣпра. Ипат. лет., 515 (XV в.). Дорогу къ полю пригородилъ... а загородилъ онъ къ Окишевской деревнѣ, а исъ Кисилевскиа деревни ни проѣзду и ни проходу не даетъ. Акты Хол. и Уст., 168 (1604 г.). Нанято двое работныхъ людей на святительскомъ съѣзжемъ дворѣ... огородъ отъ двора загородить. Там же, 1022 (1682—1683 г.). ...ста предо мною, не вѣмъ ангелъ, не вѣмъ — человѣкъ... Да и не стало ево. Двери не отворялись, а ево не стало! Дивно только человѣкъ; а что-жъ ангелъ? ино нѣчему дивитца — вездѣ ему не загорожено. Авв. Ж., 16—17 (XVII в.).

∆ А наш панойко з війни приїхав, ... / Сталися ёго вивідовати: / „Що там доброго в Угрох слыхати?“ / „Добрі слишано, бо южь поорано, / Южь поорано, злотом засіяно, / Павяним перцем заволочено, / Золотим мечем загорождено. Ант. и Драг. Истор. пес. малор. нар., I, 44.
2. Обнести изгородью, оградой.

А та поскотинная земля тои ихъ пожни Батюрмолы угодье; и загородили ту землю себѣ в огородъ архиереиские дѣти боярские Феодоръ да Иванъ Спиридоновы. Двин. грам.-2, 245—246 (1690 г.).

3. Перен. Заказать, запретить.

Такъ святии научаютъ вси во церкви. А хто хощетъ плутать, и онъ плутай на погибель себѣ: не загорожено нынѣ дуровать, — самовластенъ всякъ сотворенъ. Авв. Кн. бесед, 344 (XVII в.).

Загородите — 2-е л. мн. ч. повел. накл.

Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Полезное


Смотреть что такое "загородити" в других словарях:

  • загородити — див. загороджувати …   Український тлумачний словник

  • загородити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • загородити — 1. загарадзіць, перагарадзіць, абгарадзіць; 2. гарантаваць …   Старабеларускі лексікон

  • ворота — Ворота. ● Затворити (загородити) ворота перен. преградить путь, не допустить врага (2): Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ, подперъ горы Угорскыи своими желѣзными плъки, заступивъ Королеви путь, затворивъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • загороджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загородити. || загоро/джено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • заґратувати — у/ю, у/єш, док., перех. Загородити, закрити ґратами …   Український тлумачний словник

  • згородити — роджу/, ро/диш, док., перех., рідко. 1) Обнести огорожею; загородити. 2) Те саме, що спорудити …   Український тлумачний словник

  • позагороджувати — ую, уєш, док., перех. Загородити все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях …   Український тлумачний словник

  • позакривати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Загородити, затулити і т. ін. все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. 2) Скласти, стулити все чи багато чого небудь, що розкрите, розгорнуте. 3) перен. Припинити діяльність усіх чи багатьох, заборонити все чи… …   Український тлумачний словник

  • забивати — I = забити (б ючи по якомусь предмету, уганяти що н.), у[в]бивати, у[в]бити, заганяти, загнати, у[в]ганяти, у[в]вігнати; загороджувати, загородити, засаджувати, засадити (різко, із силою) II ▶ див. завалювати, заглушати 1), набити I …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»