відробити
1дробити — дроблю/, дро/биш; мн. дро/блять; недок. 1) перех. Розбивати, ламати, кришити що небудь на невеликі частини. 2) перех., перен. Поділяти на окремі частини, роз єднувати що небудь. 3) неперех., рідко. Падати дрібними краплями (про дощ) …
2дробити — дієслово недоконаного виду …
3відробити — див. відробляти …
4підробити — див. підробляти …
5відробити — див. відробляти …
6підробити — див. підробляти …
7відробити — дієслово доконаного виду …
8підробити — дієслово доконаного виду …
9дробить — дроблю, укр. дробити – то же, ст. слав. дроблѭ, дробити θρύπτω (Супр.), болг. дробя, сербохорв. дро̀бити, словен. drobiti, чеш. drobiti, польск. drobic, н. луж. drobis. Родственно гот. gadraban выдалбливать, вырубать ; см. Mi. EW 50; Бернекер 1,… …
10мутенъ — Мутен мутенъ, а, о (1) 1. Перен. Смутный, неясный, неспокойный: А Святъславь мутенъ сонъ видѣ въ Кіевѣ на горахъ. 22 23. Да елико плода не съвьршена не прииметь отъ рукы твоея, кольми паче молитву мутьну неродиму. Сб. Тр. № 12, 156 об. (кон. XII… …
