(ділити)
11цвѣлити — заставлять плакать, обижать; мучить (1): О моя сыновчя, Игорю и Всеволоде! рано еста начала Половецкую землю мечи цвѣлити, а себѣ славы искати. Нъ нечестно одолѣсте, нечестно бо кровь поганую проліясте. 26. 1262: Миндовгъ же восхотѣ пояти свесть… …
12дѣлити — Делить дѣлити разъединять на части, разделять (1): Тогда по Рускои земли рѣтко ратаевѣ кикахуть, нъ часто врани граяхуть, трупіа себѣ дѣляче, а галици свою рѣчь говоряхуть, хотять полетѣти на уедіе. 17. Аже братья ростяжються передъ князем о… …
13ділити — I (роз єднувати на частини), поділяти, поділити, розділяти, розділити, членувати, розчленовувати, розчленувати, розщеплювати, розщепити, розтинати, розітнути, розбивати, розбити, паювати, шматувати, розшматовувати, розшматувати; роздвоювати,… …
14подѣлити — Поделить подѣлити (2) 1. Разделить на части, распределить между кем л.: [Нъ рекосте (Игорь и Всеволод): Мужаимѣся сами, преднюю славу сами похытимь, а заднюю ся сами подѣлимь. 27]. Нъ уже, княже Игорю, утръпѣ солнцю свѣтъ, а древо не бологомъ… …
15бѣлити — БѢЛ|ИТИ (3*), Ю, ИТЬ гл. 1.Белить: налѣзе мастеры ѡ(т) клевретъ ст҃ое Б҃ци и своихъ. ины(х) ѡлову ль˫ати. ины(х) крыти. ины(х) извистью бѣлити. ЛЛ 1377, 139 об. (1194). 2. Чистить (платье): Аще мышьми изъедено бу(дт) даное бѣлити или гладитi.… …
16набілити — білю/, бі/лиш, док., перех. 1) Покрити обличчя білилами, пудрою. 2) Зробити побілку. Набілити стелю. 3) Вибілюючи, приготувати в якій небудь кількості. Набілити полотна …
17побілити — білю/, бі/лиш, док., перех. 1) Док. до білити. 2) Закінчити білити …
18отъдѣлити — ОТЪДѢЛ|ИТИ (5*), Ю, ИТЬ гл. 1.Отделить (какуюл. часть): А мостнии ѹлици. по мостивше мостъ. взѧти ѿдѣли(в) ѿ •і҃• локотъ по ногати. РПрМус сп. XIV2, 17 об.; не малу. и ѿ народа часть ѿдѣливше. елико же рѧдьнiк i елико же сановиты(х).… …
19вділити — вділя/ння, вділя/ти, вділя/тися, вді/яти див. уділити, уділяти і т. д …
20вцілити — (уці/лити) див. вціляти …
