(в бою тощо)

  • 1Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …

    Википедия

  • 2ВОЛЯ - НЕВОЛЯ — Надулся, да не отдулся. Из сил выбился. Не сможешь, не осилишь; а надорвешься, не поможешь. Что с ним заведешь: шапки с него не соймешь (от старинного обычая позорить съемкой шапки). С него шапки не сымешь. С него взятки гладки. Лег верблюд, так… …

    В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • 3узяти — (взя/ти), візьму/, ві/зьмеш; мин. ч. узя/в, ла/, ло/; наказ. сп. візьми/; док. 1) перех. Ухопити рукою (руками) або яким небудь знаряддям. 2) перех. Здобути, дістати. || Купити, придбати. || Прийняти, одержати або привласнити собі у володіння,… …

    Український тлумачний словник

  • 4хід — хо/ду, ч. 1) Рух, переміщення кого , чого небудь у якомусь напрямі. || Відстань, яку можна пройти за певний час. || Швидкість руху, переміщення кого , чого небудь. •• Дава/ти за/дній хід а) рухатися назад, включивши передачу заднього ходу; б)… …

    Український тлумачний словник

  • 5щит — а/, ч. 1) Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. || Предмет, опуклість на чому небудь, що формою… …

    Український тлумачний словник

  • 6битися — 1) (бити один одного, улаштовувати бійку), скубтися, скубатися, товктися, тузатися, тузитися, чубитися, чубаритися 2) (з ким і без додатка брати участь у бою, битися зі зброєю в руках), боротися; воювати; стинатися, стятися, зітнутися (ставати до …

    Словник синонімів української мови

  • 7поразка — (невдача в бою, боротьбі, спортивних змаганнях тощо); розгром (перев. у бою, війні велика, остаточна поразка) Пор. провал I …

    Словник синонімів української мови

  • 8Рогатина — Наконечник рогатины тверского князя Бориса Александровича, около 1450 г …

    Википедия

  • 9герой — я, ч. 1) Видатна своїми здібностями і діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в труді. || Особа з цим званням. 2) чого. Людина, яка втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної епохи тощо. 3)… …

    Український тлумачний словник

  • 10здобич — і, ж. 1) Добуте, захоплене і т. ін. на полюванні, у бою, з надр землі тощо. 2) Те, що є предметом полювання, ловлі, захвату і т. ін.; жертва. 3) розм. Те саме, що здобуття …

    Український тлумачний словник