породити

породити
Породить — породити (1)
1. Родить, произвести на свет:

Дремлетъ въ полѣ Ольгово хороброе гнѣздо; далече залетѣло; не было онъ обидѣ порождено ни соколу, ни кречету, ни тебѣ, чръныи воронъ, поганыи Половчине. 11.

Дѣвою по рожьствѣ пребысть самого породи творьца вьсемъ и господа, необычьно страньно намъ явльшааго тѣлъмъ, богородице мати, приснодѣво. Мин. окт., 13 (1096 г.). И приидоша в домы своя вси, и начаша веселитись и радостно пребываша; паче всехъ Девгениева мати веселяшеся, занеже породи сына славнаго и велегласнаго и краснаго. Девг. Д. (Тихон.), 137 (XVIII в. ← XII—XIII вв.). И Евга убо змиевъ свѣтъ прияла бѣ, а си змиева убиицю породи Христа, иже не терпѣ насъ зрѣти студными дѣлы врагу поработившася. Прол. БАН XIII в., 2. Царь убо Луккосъ, приведъ Антинопию на испытание, и видѣвъ ю и доброту ея и възрастъ, и увѣдѣвъ непраздну ю сущю, помилова ю, рекыи, лѣпо есть тръпѣти, даже породить, и тогда ю казнить, яко же оскврънившю чищениа образъ. Хрон. Малалы, II, 45—46 (XV в. ← XIII в.). В лѣпоту бо, рече господь ко Евзѣ по преступлении, множа умножу печали твоя, и в печалех породиши чада твоя. Измар., 92 (XVI в. ← XIV ← XV вв.).

∆ Прошла пора-время срочное, и породила она (царица) сына, и жил он до пяти годов. Рыбн. Песни (изд. 1-е), 304. Проклятый час — тая годына, / Що нас отець, маты на свит породыла, / На добрый путь не навчыла! Метлин. Народ. южнорус. песни, 372. Ах ты мать, мать наша родная! / Породила ты нас в безчасны час, / Счасте доли не дала, горку долю нарикла. Шейн. Белор. сб., I, 1, 477.
2. Возродить, воссоздать.

Христосъ бо ны искупи от клятвы и породи водою и духом, сыны и наслѣдникы насъ сътвори: то аще умрем — господеви умрем, аще ли живем — бытию долъжнаа послужим. Патер. Печ. (Абр.), 106 (XV в. ← XIII в.). Призвавъ старець духовнаго сына, его же еуангелиемь породи, словеси прикоснуся и духовныя бѣседы издавна глаголя. Ж. Варл. Иос., 131 (XIV—XV вв.). И егда изидет от воды, тогда от олея милости его помажет вся верующая, и будет олеи милованиа, и порожени будут водою и духом в жизнь вечную. Лож. и отр. кн., 10 (XV в.).

3. Сотворить.

И въ днь пяти повелѣх море, и породи рибы и птице многоразличные, и въсѣкь гадь лазещь по земли и ходящь по земли четвороногъ и парящь по въздуху. Кн. Енохова 1, 29 (XV в. ← XIII в.). Кое ли мѣсто породи то вино, от него же родися очьтъ. Прол. 1383 г., 25. Онъ (бог) есть створилъ небеса ... и родилъ есть свѣтъ, и породилъ тьму, и пущаеть дождь, и напаяеть землю. Сказ. о Моисее, 48 (XV в.).

|| Вызвать что-л.

Евга убо ослушаниемь съмьрть породи, богородица же жизнь зачьнъши породи не старѣющу ся. Мин. окт., 166 (1096 г.). Многажды радость велика въ печаль прелагаеться, и сладость безмѣрная лицемѣрную печаль породи. Пчела, 254 (XIV в. ← XIII в.).

◊ Порождено — крат. страд. прич. прош. вр. им. пад. ед. ч. Ср. р.

Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Полезное


Смотреть что такое "породити" в других словарях:

  • породити — див. породжувати …   Український тлумачний словник

  • породити — [породи/тие] роуджу/, о/диеш; нак. ди/, роуд і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • породити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • породжений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до породити …   Український тлумачний словник

  • породження — я, с. 1) тільки одн. Дія за знач. породити 2) і породитися 2). 2) чиє, кого, уроч., рідко. Дитина. 3) чого, перен. Те, що породжене, викликане до життя, спричинене чим небудь; плід, результат …   Український тлумачний словник

  • сплодити — сплоджу/, спло/диш, док., перех., розм. 1) Те саме, що народити. 2) перен. Започаткувати що небудь, створити щось; бути причиною виникнення, появи чого небудь; породити …   Український тлумачний словник

  • викликати — (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), збуджувати, збудити, пробуджувати, будити, пробудити, породжувати, породити, навівати, навіювати, навіяти, наводити, навести, підіймати, піднімати, підійняти, підняти, родити,… …   Словник синонімів української мови

  • народити — I = народжувати 1) (кого про жінку / самицю тварини дати життя дитині чи дітям / маляті чи малятам), родити, у[в]родити, породити, спородити, знайти; сповити; вивести, виводити (про тварину); привести, приводити, принести, приносити, виплодити,… …   Словник синонімів української мови

  • спричиняти — спричинити (що бути причиною появи чого н.), спричинювати, породжувати, породити, викликати, викликати, зумовлювати, зумовити, давати, дати, приносити, принести, нести, сіяти; приводити, привести (до чого доводити до яких н. наслідків, зазв.… …   Словник синонімів української мови

  • утворювати — I = утворити (викликати, спричиняти появу, виникнення чогось), творити, формувати, продукувати, ґенерувати, породжувати, породити II ▶ див. організовувати I, 1), створювати I …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»