осѣдлати

осѣдлати
Оседлать — осѣдлати — прикрепить седло на спину лошади или осла (1):

Сѣдлаи, брате, свои бръзыи комони, а мои ти готови, осѣдлани у Курьска на переди. 7—8.

Имуть же отшьльци служящааго от нихъ тамо, въ нь же часъ хотять отшьльци въ врьтъ пъ зелие, оседьлають осьлъ и рекуть ему: Иди въ врьтоградъ къ слузѣ и принеси намъ зелие. Патер. Син., 111 (XI в.). 912: Олег же посмѣася и укори кудесника, река: „То ти неправо глаголють волъсви, но все то льжа есть: конь умерлъ есть, а я живъ“. И повелѣ оседлати конь. Пов. врем. лет (Радз.), 29—30 (XV в. ← нач. XII в.). И пакы Валамъ приложи позвати Валака. Валакъ же утрь осѣдла осля свое, идяше. Палея толк., 144 (1406 г. ← XIII в.). Сѣдлаи, брате Андрѣи, свои доброи конь, а мои готов осѣдлан. Задон. Унд., 537 (XVII в. ← XIV в.). И король повелѣ оседлати осля, и сяде на осля ... и поѣхалъ в чистоя поля за дикимъ вепрямъ. Бова, 4 (XVII в.).

∆ В та поры Чюрила князя Владимера не ослушался, / Приказалъ тотъ часъ коня оседлат. / И поехали оне в тотъ столнои Киевъ градъ. Кирша Д., 68. И назвалис з Добрыней Никитичем братьями, и оседлали (Добрыня и Илья Муромец) своих добрых коней, и поехали в чистое поле гулять. Былины Тихонр., 22. Наш пан молодый, / Пид ным кинь вороный; / Коня осидлае, / Та нас посажае. Метлин. Народ. южнорус. песни, 321.
◊ Осѣдлани — крат. страд. прич. прош. вр. им. пад. мн. ч. м. р.

Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Полезное


Смотреть что такое "осѣдлати" в других словарях:

  • сѣдлати — Седлать сѣдлати надевать седло на лошадь (1): И рече ему Буи Туръ Всеволодъ: ...сѣдлаи, брате, свои бръзыи комони, а мои ти готови, осѣдлани у Курьска на переди. 7 8. И повеле Девгении фара своего борзаго седлати, а самъ облечесъ о многоценыя… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • осідлати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Накласти й закріпити сідло на спині (коня або іншої тварини). 2) розм. Сісти верхи на кого , що небудь. 3) перен., розм. Підпорядкувати кого небудь собі, своїй волі. || Оволодіти чим небудь, освоїти щось. 4) перен.,… …   Український тлумачний словник

  • посідлати — а/ю, а/єш, док., перех. Засідлати (коней) …   Український тлумачний словник

  • усідлати — а/ю, а/єш, док., перех., зах. Засідлати …   Український тлумачний словник

  • засідлати — а/ю, а/єш, док., перех. Прикріпити сідло на спину коневі …   Український тлумачний словник

  • пересідлати — див. пересідлувати …   Український тлумачний словник

  • розсідлати — див. розсідлувати …   Український тлумачний словник

  • сідлати — а/ю, а/єш, недок., перех. Накладати й закріплювати сідло на спині (коня або іншої тварини). || перен., розм. Підкоряти когось собі …   Український тлумачний словник

  • засідлати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • осідлати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»