брехати это:

брехати
Брехать — брехати — лаять (1):

Игорь къ Дону вои ведетъ! ...орли клектомъ на кости звѣри зовутъ; лисици брешутъ на чръленыя щиты. 9—10.

...коли свиния учнет белку брехати, тогда безумный уму научится. Сл. Дан. Зат. (Мал.), 199 (XVII в. ← XII в.). ...орли восклегчють, волци грозно воють, лисици часто брешють, чають побѣду на поганыхъ. Задон. К-Б, 234 (XV в. ← XIV в.). А егда быша весели (бояре) и начаша простирати бестудныя своя глаголы, яко пси брешуще ...Пов. Пет. и Февр., 253 (XVI в.). Песъ... начать брехати зьло. Ж. Зос. и Сав., 48 (нач. XVII в. ← XVI в.). Мнози же звѣри стекошася лисыцы брехчюще и глядяше на злащенны доспѣхи, ждуще часа, в он же пасти имут множество трупа человѣческаго... Мам. поб. (Шамб.), 106—107 (XVII в. ← кон. XV в.). ...по горамъ у насъ брешут лисицы бурыя, а все то скликаючи, вашего бусурманского трупа ожидаючи. Аз. пов. (поэт.), 67 (кон. XVII—XVIII в. ← XVII в.).

|| Перен. поносить, хулить, браниться.

Въ Алексаньдрии же многы мужи и жены и дѣти, уязвьлени злѣ от бѣсъ, напрасно брехаху. Хрон. Амарт. 408 (XIII—XIV вв. ← XI в.). Видяще брешущаго дѣмона... Ж. Андр. Юр. Срезн. Матер., I, 150 (XVI в. ← XII в.).

Ср. Бреханиелай.

Яко же и коневи рзание, и псу брехание и волови рютье и лютому звѣри риканье дано есть, да то ихъ знаменье есть, тако же и человѣку слово... Пчела, 152 (XIV вв. ← XIII в.).

◊ Брешутъ — 3-е л. мн. ч. наст. вр.

Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984

Смотреть что такое "брехати" в других словарях:

  • брехати — БРЕ|ХАТИ (2*), ШОУ, ШЕТЬ гл. Лаять: горжю(с) ˫ако звѣрь. и брешю ˫ако песъ. (καϑυλακτῶ) ФСт XIV, 194в; никому гонѩщю ни псомъ брешющи(м). ни конникомъ по путе(м) престающимъ. ГБ XIV, 144в …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • брехати — брешу/, бре/шеш, недок., розм. 1) Казати неправду. 2) Гавкати (про собак) …   Український тлумачний словник

  • брехати — [бреиха/тие] еишу/, е/шеиш; нак. еиши/, еиш і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • брехати — (говорити неправду), прибріхувати, прибрехати, оббріхувати, оббрехати, обманювати, обманути, обманити (як пом якшене позначення); відливати кулі, підпускати москаля, возити попа в решеті, гнати, заливати розм. (вигадуючи щось) …   Словник синонімів української мови

  • брехати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • бредити — брехати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • кламати — брехати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • вибріхувати — ую, уєш, недок., ви/брехати, ешу, ешеш, док., розм. 1) перех. Здобувати, діставати брехнею. 2) неперех. Казати неправду, брехати …   Український тлумачний словник

  • блягувати — Блягувати: брехати, плести теревені [30] брехати [VI,VII] …   Толковый украинский словарь

  • обманути — I = обманювати 1) (словами, учинками / діями створити враження, думку про когось / щось, які не відповідають дійсності), о(б)дурити, о(б)дурювати, ошукати, ошукувати, піддурити, піддурювати, підманути, підманити, підманювати, надурити, провести,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»