y довёл x-a
91довідник — а, ч. 1) Упорядкований предметний матеріал, книжка, що містить узагальнені, стислі відомості з певних галузей науки, професій тощо. Довідник з фізики. Довідник мисливця. 2) У системах обробки інформації – таблиця ідентифікаторів. •• Дові/дник… …
92довідниковий — а, е. Прикм. до довідник. •• Довіднико/ва літерату/ра наукові та професійні довідники; словники усіх типів: енциклопедичні, тлумачні, термінологічні, білінгвістичні та ін …
93довірливий — а, е. Який легко довіряє або схильний довіряти кому небудь. || Який виражає довір я (про погляд, посмішку і т. ін.) …
94довірятися — я/юся, я/єшся, недок., дові/ритися, рюся, ришся, док. 1) кому. Довіряючи кому небудь, ділитися своїми думками, таємницями і т. ін. 2) тільки недок. Пас. до довіряти 2), 3) …
95довіряти — I (кому ставитися до когось із довір ям), довірятися, довіритися, вірити, йняти віру[и], пойняти віру[и], покладатися, покластися (на кого), звірятися, звіритися (на кого), надіятися (на кого); у[в]віряти, у[в]вірити (кому, на кого), у[в]вірятися …
96довёзший — прич., Тв. довёзшим, Пр. о довёзшем …
97довіреність — ності, ж. Документ, що дає кому небудь право діяти від імені особи, яка видала його; доручення. Довіреність на право керування автомобілем. •• Дові/реність по вкла/ду розпорядження вкладника, що передає іншій особі право на одержання частини чи… …
98довіритель — я, ч., юр. 1) Той, хто видав кому небудь довіреність. 2) Сторона договору доручення, фізична чи юридична особа, що довіряє виконання певних юридично значимих дій іншій особі (повіреному) від імені і за рахунок першого …
99довіряння — я, с. Дія за знач. довіряти і довірятися …
100довіряти — я/ю, я/єш, недок., дові/рити, рю, риш, док. 1) неперех., кому, чому. Вірити кому , чому небудь, покладатися на кого , що небудь. 2) перех. Виявляти довір я, доручати, передавати кому небудь когось, щось. 3) перех. Ділитися з ким небудь своїми… …
