tabernārius
1tabernarius — /taebarneriyas/ In the civil law, a shopkeeper. In old English law, a taverner or tavern keeper …
2tavernier — tavernier, ière [ tavɛrnje, jɛr ] n. • v. 1200; du lat. tabernarius ♦ Anciennt ou plaisant Cafetier, restaurateur tenant une taverne. ● tavernier, tavernière nom Personne qui tenait une taverne. ⇒TAVERNIER, IÈRE, subst. Celui, celle qui autrefois …
3tabernario — ► adjetivo 1 De la taberna o de las personas que la frecuentan: ■ tiene unos modales un tanto tabernarios. 2 Que es grosero. SINÓNIMO ordinario * * * tabernario, a (del lat. «tabernarĭus»; desp.) adj. Propio de taberna: ‘Lenguaje tabernario’. ⇒… …
4tabernero — ► sustantivo OFICIOS Y PROFESIONES Persona que regenta una taberna o despacha en ella. SINÓNIMO cantinero * * * tabernero, a (del lat. «tabernarĭus») 1 adj. Tabernario. 2 n. Persona que vende vino en una taberna. * * * tabernero, ra. (Del lat.… …
5Taverner — Tav ern*er, n. [F. tavernier, L. tabernarius.] One who keeps a tavern. Chaucer. Camden. [1913 Webster] …
6ТАВЕРНА — • Taberna, собственно сколоченный из досок (tabulae) домик или будка; такого рода строения принадлежали к самым древним у римлян (Horat. Od. 1, 4, 13). Затем слово это получило специальное значение лавки, магазина, мастерской,… …
7tavernier — tavernier, ière (ta vèr nié, niè r ) s. m. et f. Terme vieilli. Celui, celle qui tient taverne. Tavernier vendant à pot, c est à dire donnant à boire seulement, par opposition aux cabaretiers vendant à assiette. • Nous avons fixé notre droit …
8TABERNA — I. TABERNA oppid. Germaniae secundae triplex, Unum in Alsatia inferiori Zabern, simpliciter, vel Elsaszabern incolis, amplum, alias munitum, cum arce valida, nunc disiecta. Baudrand. de novo instauratur, A. C. 1675. Ad amnem Sorr, 4. leucis ab… …
9ταβερνάριος — ὁ, Α ταβερνιάρης, κάπελας. [ΕΤΥΜΟΛ. < λατ. tabernarius «κάπηλος»] …
10ταβερναρία — ἡ, Μ είδος θεατρικής κωμωδίας. [ΕΤΥΜΟΛ. < λατ. tabernarius < λατ. taberna «σκηνή, καλύβα»] …
- 1
- 2
