moutiti
1мутить — мучу, укр. мутити, блр. муцiць, ст. слав. мѫтити, мѫштѫ, мѫштати ταράττειν (Супр.), болг. мътя, сербохорв. мутити, му̑ти̑м, словен. mǫtiti, чеш. moutiti, слвц. mutit᾽, польск. mącic, в. луж. mucic, н. луж. musis. Родственно др. инд. manthayati …
