...кор
21корінь — I (частина рослини, що міститься в землі); кореневище (перев. корінь багаторічних трав янистих рослин і головний корінь дерева); корінець (перев. невеликого розміру); коріння збірн. II ▶ див. початок 1), причина …
22"КОРЁ СА" — ( История Корё ) произв. кор. феод. историографии, охватывающее период с 918 по 1392 (в 139 книгах квон). С приходом династии Ли началась работа по составлению истории Корё, завершившаяся в 1451 изданием К. с . В ее составлении участвовало более… …
23КОРЁ — феод. гос во в Корее в 918 1392. От К. происходит совр. европ. назв. страны. Основателем К. был Ван Гон, крупный феодал гос ва Тхэбон, к рый в 918 провозгласил Тхэбон королевством К. Столицей К. был г. Кэгён (совр. Кэсон). При преемниках Ван Гона …
24кор — I. КОР I * corps m. стан. 1. Вид корсета. В это время <после 1793 г.> появляется corps ужасная машина, сжимающая женщину до того, что она превращается в статую; скоро corps изгоняется корсетом, фижмы также перестают носить, а заменили их… …
25корінь — реня, ч. 1) Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. || Деревина або речовина цієї частини рослини. || Підземна частина деяких рослин (моркви, буряків, петрушки тощо), що її… …
26корёбӣ — [کاريابي] ҷустуҷӯи кор, аз пайи ёфтани кор рафтан …
27кор — оскорбление, брань , только стар.; сюда же укор, покор упрек, порицание, позор , на перекор, ст. слав. оукоръ ὕβρις, цслав. коръ, болг. кор, сюда же: кориться, по корить, укр. корити укорять, порицать , болг. коря порицаю , сербохорв. ко̀рити,… …
28КОР — ХОМЕР или КОР Еврейская мера сыпучих тел. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 …
29корія — кора (корія) (грец. дівчина) Статуя жінки, зображеної у довгому хітоні та розташованої на високому постаменті (порівн. курос). Можливо зображалась жриця. Характерна для архаїчного мистецтва Стародавньої Греції. Інколи так називають підпору у… …
30корінний — [кор ін:и/й] м. (на) н :о/му / н :і/м, мн. н :і/ …
