...кор
111корёжить — жу, жишь; нсв. кого что разг. 1) а) (св. искорёжить и покорёжить) что Кривить, гнуть, ломать; коробить. Огонь корёжит железную крышу. б) лекс., безл. Фанеру корёжит от сырости. 2) (св. скорёжить) кого чт …
112корівник — I кор івник а, ч. Те саме, що корівня. II корівн ик а/, ч. Той, хто доглядає корів …
113коріандровий — а, е. Прикм. до коріандр. Коріандрове насіння. || Що добувають із коріандру …
114корінець — нця/, ч. 1) Зменш. до корінь 1), 2). || тільки мн. Коріння деяких рослин, що їх використовують як ліки. || Ніжка гриба. 2) Місце, де зшиті аркуші книжки, зошита, папки, або частина палітурки, що закриває це місце. 3) Частина аркуша, що… …
115коріння — я, с. 1) Збірн. до корінь 1), 2). •• Корі/ння пуска/ти (пусти/ти) в що, в чому а) міцно, надовго закріплюватися де небудь; б) набувати особливої сили, постійності (про почуття, звички тощо). 2) Коренеплоди, що їх уживають як присмаки до страв,… …
116корінняччя — я, с. Збірн. до корінь і коріння …
117корінфський — а, е, архіт. Який є вираженням архітектурного стилю, що склався у Стародавній Греції у місті Корінф. •• Корі/нфський о/рдер архітектурний ордер, відзначається тим, що капітель прикрашена листям аканта та завитками, які підтримують кути абака …
118корінцевий — а, е. Прикм. до корінець. || Зробл. з корінця (у 1 знач.) …
119коріцматися — ритися в землі [III] Коріцматися, яке в словнику Желехівського викладено: mit Mühe sich herausarbeiten, auf die Beinen zu kommen trachten, а в бойківських говірках значить: 1) лізти, рачкувати; 2) дряпатися до гори; 3) ворушитися, перевертатися,… …
120корёжиться — жусь, жишься; нсв.; разг. 1) (св. искорёжиться и покорёжиться) Гнуться, перекашиваться, коробиться. Книжные переплёты корёжатся от времени. 2) (св. скорёжиться) Корчиться. Всё его тело корёжилось в лихорадке …
