інституція
1інституціоналізований — дієприкметник …
2інституціоналізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …
3інституціоналізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду …
4інституційний — а, е. Стос. до інституції. •• Інституці/йна систе/ма система побудови цивільного кодексу у багатьох країнах, за якої кодекс ділиться на три частини: перша присвячена особам, друга – правилам про майно та власність, в третій ідеться про різні… …
5інституціональний — а, е: •• Інституціона/льна полі/тика заходи, дії, що їх здійснює держава, по формуванню нових, усуненню старих або трансформації економічних інститутів. Інституціона/льні чи/нники чинники, пов язані з управлінням, регулюванням окремих сфер,… …
6інституція — ї, ж. 1) Назва елементарних підручників римського цивільного права. 2) книжн. Установа, заклад. || Частина, підрозділ установи, закладу …
7інституція — іменник жіночого роду …
8інституціоналізація — ї, ж. 1) соц. Процес розвитку стійких і формальних зразків поведінки людини, які складають інститут (у 4 знач.). 2) псих. Звикання людини до моделей, які є в рамках інституту (у 4 знач.), часто до такої міри, що людина стає нездатною до… …
9інституціоналізм — у, ч. Економічне вчення, яке базується на вивченні людей, інститутів управління та права, суспільства …
10інституціоналізм — течія економічної думки, що пояснює поведінку людей переважно неекономічними мотиваціями (традиціями, національним менталітетом, звичками тощо) …