інстинкт

  • 1інстинкт — у, ч. 1) біол. Складні природжені реакції (акти поведінки), типові для певного виду організмів, на зовнішні й внутрішні подразники. || Вроджена, типова для кожного виду тварин здатність до виконання певних доцільних дій у відповідь на зміни… …

    Український тлумачний словник

  • 2інстинкт — іменник чоловічого роду …

    Орфографічний словник української мови

  • 3інстинкт — тинкту, Ол. Вроджена здатність всього живого до виконання певних доцільних дій; отяг до чого небудь; підсвідоме чуття …

    Словник лемківскої говірки

  • 4Свидомые — (укр. свiдомi от польск. świadomi «сознательные») или национально свидомые; иногда свидомиты[1][2][3][4] укоренившееся за постсоветское время прозвище украинских националистов[1], термин[5] …

    Википедия

  • 5Свидомый — Свидомые (укр. свiдомi от польск. świadomi «сознательные») или национально свидомые; иногда свидомиты[1][2][3][4] укоренившееся за постсоветское время прозвище украинских националистов[1], термин[5] …

    Википедия

  • 6розум — у, ч. 1) Здатність людини мислити, відображати і пізнавати об єктивну дійсність. || з означ. Певний склад, характер мислення. || Загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань кого небудь. •• Дохо/дити свої/м (вла/сним) ро/зумом… …

    Український тлумачний словник

  • 7стадний — а, е. 1) Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо. || Власт. стаду, породжений життям у стаді. Стадний інстинкт. 2) перен. Який визначається несвідомим підкоренням індивідуальної поведінки поведінці юрби. Стадне почуття …

    Український тлумачний словник

  • 8стадність — ності, ж. 1) Стан і властивість за знач. стадний 1). Інстинкт стадності. 2) перен. Несвідоме підкорення індивідуальної поведінки поведінці юрби …

    Український тлумачний словник

  • 9танатос — а, ч. 1) міф. Бог – уособлення смерті. 2) Інстинкт смерті в теорії особистості З. Фрейда …

    Український тлумачний словник

  • 10хижацтво — а, с. 1) Інстинкт, поведінка, спосіб життя хижака (у 1 знач.). 2) перен. Характер дій, учинки, властиві хижакові (у 2 знач.); насильство, експлуатація. 3) перен. Згубне ведення господарства, грабіжницьке використання чого небудь. 4) рідко. Збірн …

    Український тлумачний словник