єднати
81лучити — I луч ити лучу/, лучи/ш, недок., перех., діал. Єднати. || З єднувати. II л учити чу, чиш, недок. і док., перех., і без додатка, розм. Цілитися в кого , що небудь. || Те саме, що влучати 1) …
82наглухо — присл. Дуже щільно, не лишаючи отворів. || Дуже міцно, сильно; так, що не можна роз єднати, перемістити …
83намертво — присл., розм. 1) Так, що настає смерть; до смерті. 2) перен. Так, що не можна роз єднати; дуже міцно …
84нероздільний — а, е. Якого не можна роз єднати, розділити; який являє собою єдине ціле з ким , чим небудь …
85нерозривний — а, е. 1) Якого не можна розірвати, роз єднати на частини. 2) перен. Якого не можна порушити (про відносини, зв язки і т. ін.); міцний, непорушний …
86несполучуваний — а, е. Такий, що його неможна сполучити, з єднати з кимось, чимось …
87несумісний — а, е. Якого не можна одночасно поєднати, сумістити з чим небудь іншим; який не може існувати одночасно з чим небудь іншим …
88обвінчати — а/ю, а/єш, док., перех., з ким і без додатка. Поєднати шлюбом за церковним обрядом …
89об'єднаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до об єднати. 2) у знач. прикм. Який виник шляхом з єднання чого небудь в одне ціле. || Який є наслідком згуртування, єднання на ґрунті спільної мети, поглядів, інтересів і т. ін. || перен. Який підкоряється певним …
90об'єднання — I об єднання я, с. 1) Ціле, що склалося на основі з єднання, поєднання чого небудь. 2) Організація людей на основі спільності мети, завдань; спілка. || Єдиний виробничо господарський комплекс, що складається з промислових підприємств, науково… …