єднати
71застикувати — у/ю, у/єш, док. 1) З єднати, сумістити об єкти для їх взаємодії. 2) перен. Зробити відповідними одне одному …
72звідний — I а/, е/. Якого можна звести разом, з єднати з іншим, наблизити до іншого (про частини, кінці чого небудь). II а/, е/, спец. Стос. до зводу (у 4 знач.) …
73зв'язувати — і рідко ізв я/зувати, ую, уєш, недок., зв яза/ти, зв яжу/, зв я/жеш і рідко ізв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) З єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузлом, петлею і т. ін. || З єднуючи кінці чого небудь, виготовляти, робити щось.… …
74з'єднаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до з єднати. 2) у знач. прикм. Об єднаний, спільний …
75з'єднання — I з єдн ання я, с. 1) Дія за знач. з єднати і з єднатися. 2) Те, що з єднує що небудь із чимось; місце, де що небудь з єднано з чимось. II з єднання я, с. Велика військова одиниця, яка складається з кількох частин одного або різних родів військ …
76злигати — I а/ю, а/єш, док., перех., вульг. З їсти швидко, жадібно. II а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зв язати мотузкою худобу (перев. за роги). 2) перен., вульг. Звести, з єднати (любовними стосунками, шлюбом) …
77злігувати — у/ю, у/єш, док., муз. Об єднати лігою …
78зорганізувати — у/ю, у/єш, док., зорганізо/вувати, ую, уєш, недок., перех. 1) Об єднати, згуртувати кого небудь із певною метою. 2) Створити, заснувати щось, покласти початок існуванню чого небудь. 3) Влаштувати, підготувати що небудь. 4) Надати чому небудь… …
79зроїти — зрою/, зрої/ш, док., перех., спец. Об єднати в один рій …
80клин — ч. 1) род. а. Загострений з одного кінця шматок дерева або металу для розколювання, розщеплення чого небудь. •• Вби/ти (заби/ти) клин між ким роз єднати, посварити кого небудь із кимось. Клин кли/ном [тре/ба] вибива/ти знищувати наслідок якоїсь… …