єднати

  • 121скріплювати — юю, юєш і скріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., скріпи/ти, скріплю/, скрі/пиш; мн. скрі/плять; док., перех. 1) чим і без додатка. З єднувати одне з одним, приєднувати одне до одного. || Об єднуючи окремі частини, робити щось цілісним, монолітним. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 122спілкувати — у/ю, у/єш, недок., рідко. 1) неперех. Те саме, що спілкуватися 1). 2) перех. Те саме, що єднати 4) …

    Український тлумачний словник

  • 123сполучати — а/ю, а/єш і рідко сполу/чувати, ую, уєш, недок., сполучи/ти, лучу/, лу/чиш, док., перех. 1) Скріплювати, зв язувати одне з одним (кінці, деталі і т. ін.); з єднувати. 2) Змішувати разом що небудь різнорідне. || Поєднувати одне з одним, пов… …

    Український тлумачний словник

  • 124спрясти — I спряду/, спряде/ш, док., перех. 1) Виготовити що небудь прядінням. || Прядучи, з єднати одне з одним. 2) Прядучи, витратити певну кількість прядива. II спряду/, спряде/ш, чим, розм. Док. до прясти II …

    Український тлумачний словник

  • 125сумісний — а, е. 1) Який здійснюється спільно, гуртом, разом з ким небудь; спільний. || Який відбувається, проводиться спільно або водночас. Сумісне внесення добрив. 2) Якого можна поєднати, сполучити з чим небудь. •• Сумі/сні рівня/ння мат. система рівнянь …

    Український тлумачний словник

  • 126тейярдизм — у, ч. Напрям філософії, який пропонує поєднати наукову ідею еволюції з елементами модернізованої християнської містики …

    Український тлумачний словник

  • 127уєднання — я, с. Дія за знач. уєднати …

    Український тлумачний словник

  • 128ґрунт — (польс. < нім. основа) 1. Загальна назва твердих порід на поверхні землі, на які безпосередньо спираються фундаменти будівель. 2. Тонкий шар спеціальної складної речовини, що знаходиться між шаром фарб і підґрунтям у вигляді полотна, дерев… …

    Архітектура і монументальне мистецтво