як справи

  • 121беззаперечний — а, е. Якого не можна заперечити; безспірний. || Який не допускає заперечень; категоричний. •• Беззапере/чне стя/гнення примусове стягнення коштів без звернення до суду, арбітражного суду, іншого органу, який розглядає майнові суперечки.… …

    Український тлумачний словник

  • 122бібліотекар — я, ч. 1) Працівник бібліотеки, фахівець бібліотечної справи. 2) У програмуванні – керівна програма, що забезпечує організацію та обслуговування системних бібліотек і бібліотек користувачів …

    Український тлумачний словник

  • 123бібліотекознавство — а, с. Навчальна дисципліна – наука про форми і методи організації та ведення бібліотечної справи …

    Український тлумачний словник

  • 124буквалізм — у, ч. Формальне слідування чому небудь, суворе дотримання зовнішнього аспекту справи. || У перекладацькій практиці – сліпе копіювання слів оригіналу …

    Український тлумачний словник

  • 125бюрократизм — у, ч. 1) Канцелярщина, зневага до суті справи заради додержання формальностей. 2) Система управління, що характеризується відірваністю від народу …

    Український тлумачний словник

  • 126верхоглядство — а, с. Несерйозне, поверхове ставлення до чого небудь, без ознайомлення з чимось, без заглиблення в сутність справи …

    Український тлумачний словник

  • 127вивозити — I в ивозити ожу, озиш, док., перех. 1) Возячи, видалити все звідкись за кілька чи багато разів. 2) розм. Забруднити одяг, працюючи, пораючись і т. ін. II вив озити о/жу, о/зиш, недок.; наказ. сп. виво/зь; ви/везти, зу, зеш; мин. ч. ви/віз, везла …

    Український тлумачний словник

  • 128вимуштровувати — ую, уєш, недок., ви/муштрувати, ую, уєш, док., перех. 1) Піддаючи муштрі, навчити військової справи, привчити до дисципліни. || Навчити чого небудь, привчити до чогось суворими методами. 2) розм. Те саме, що видресирувати …

    Український тлумачний словник