якусь справу

  • 21швидкостиглий — а, е. Плід, який швидко достигає. || Рослина, що дає такі плоди. || перен., розм. Про те, що дуже швидко з являється, поспішно створюється. || перен., розм. Про когось, хто без достатньої підготовки або досвіду береться за якусь справу …

    Український тлумачний словник

  • 22товариш — 1) (людина, яка спільно з ким н. виконує якусь справу, бере участь у якихось діях), спільник, однодумець, братчик; колеґа (за фахом, місцем праці чи навчання) Пор. друг 2) див. соратник …

    Словник синонімів української мови

  • 23вправити — 1 дієслово доконаного виду вставити щось, закріплюючи; повернути на місце вивихнуті суглоби вправити 2 дієслово доконаного виду виконати, завершити якусь справу; надати комусь належного вигляду; довести до ладу що небудь розм …

    Орфографічний словник української мови

  • 24вправляти — 1 дієслово недоконаного виду вставляти щось, закріплюючи; повертати на місце вивихнуті суглоби вправляти 2 дієслово недоконаного виду виконувати, завершувати якусь справу; надавати комусь належного вигляду; доводити до ладу що небудь …

    Орфографічний словник української мови

  • 25замішувати — 1 дієслово недоконаного виду ретельно розминати; почати місити замішувати 2 дієслово недоконаного виду перемішуючи, робити масу однорідною; втягувати когось в якусь справу …

    Орфографічний словник української мови

  • 26зривник — іменник чоловічого роду, істота той, хто зриває якусь справу розм …

    Орфографічний словник української мови

  • 27управити — 1 дієслово доконаного виду виконати, завершити якусь справу управити 2 дієслово доконаного виду вставити щось, закріплюючи …

    Орфографічний словник української мови

  • 28зв'язуватися — зуюся, зуєшся, Пр. 1. Прикріплюватися один до одного. 2. Встановлювати зв язок на відстані за допомогою різних засобів зв язку. 3. Вступати в офіційні, ділові зв язки. 4. Вступати в ненадійні стосунки з ким небудь. 5. Братися за щось, починати… …

    Словник лемківскої говірки

  • 29постановити — I див. постановляти. II новлю/, но/виш; мн. постано/влять; док., перех., розм. 1) Поставити кого небудь кудись. || Помістити на постій, для проживання. 2) Послати виконувати де небудь якусь роботу, доручення. || ким, на кого, за кого. Призначити… …

    Український тлумачний словник

  • 30ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …

    Український тлумачний словник