який протікає

  • 1м'який — а/, е/. 1) Який угинається, подається від дотику, натискування тощо; прот. твердий. || Ніжний, пухкий (про тіло людини та його частини). || Тонкий, шовковистий (про волосся, вовну, тканину тощо). || Свіжий, нечерствий (про хліб та борошняні… …

    Український тлумачний словник

  • 2вуглеутворення — углеобразование coalification *Kohlenbildund послідовне перетворення відмерлих рослин у вугілля викопне. У загальному процесі В. виділяють дві фази: торфоутворення і вуглефікацію. Ідеальним середовищем торфоутворення були болота з водою,… …

    Гірничий енциклопедичний словник

  • 3вуглетворення — углеобразование coalification *Kohlenbildund послідовне перетворення відмерлих рослин у вугілля викопне. У загальному процесі В. виділяють дві фази: торфоутворення і вуглефікацію. Ідеальним середовищем торфоутворення були болота з водою,… …

    Гірничий енциклопедичний словник

  • 4однофазний — а, е. 1) Який має, становить одну фазу. 2) Який протікає, відбувається в одній фазі …

    Український тлумачний словник

  • 5знoшування — изнашивание wear process, wear and tear, deterioration *Verschleiss, Abnutzung, Verschleissen, Abnutzen – процес руйнування, який протікає з поверхні твердого тіла і (чи) збільшення його залишкової деформації при терті, який проявляється в… …

    Гірничий енциклопедичний словник

  • 6одностадіальний — а, е. Який протікає, відбувається в одну стадію, становить одну стадію …

    Український тлумачний словник

  • 7старий — а/, е/. 1) Який прожив багато років, який досяг старості; прот. молодий. || у знач. ім. стари/й, ро/го, ч.; стара/, ро/ї, ж.; старе/, ро/го, с., розм. Людина, що прожила багато років. || у знач. ім. старі/, ри/х, мн.: а) те саме, що батьки 1); б) …

    Український тлумачний словник

  • 8вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… …

    Український тлумачний словник

  • 9прямий — а/, е/. 1) Рівно витягнутий у якому небудь напрямку, без вигинів; прот. кривий. || Який іде, пролягає навпростець, з єднуючи якісь пункти (про шлях, стежку і т. ін.). || Не кучерявий (про волосся); рівний. || Без виступів, горбів, западин і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 10твердий — а/, е/. 1) Здатний зберігати у сталих умовах свою форму і розмір на відміну від рідкого та газоподібного; прот. рідкий, газоподібний. •• Тверде/ ті/ло агрегатний стан речовини, що характеризується збереженням форми і об єму, а також можливість… …

    Український тлумачний словник