який приносить щастя

  • 1хороший — а, е. 1) Який має позитивні якості або властивості; який своїми якостями цілком відповідає поставленим вимогам; такий, як треба; прот. поганий. || Який заслуговує схвалення: досконалий. || Схвальний, приємний. || Те саме, що милозвучний. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 2сонцеликий — а, е, поет. Сповнений світлом і теплом сонця. Сонцеликий день. || Який приносить щастя, радість. || Веселий, радісний …

    Український тлумачний словник

  • 3щасливий — а, е. 1) Який має щастя, який зазнав щастя, радості. || у знач. ім. щасли/ві, вих, мн. Люди, яким щастить. || Дуже радий чому небудь. || чим. Задоволений чим небудь, радісний з приводу чогось. || з інфін. Дуже охочий, радий що небудь робити. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 4щасливий — 1) (про життя, юність, вік тощо сповнений достатку, щастя, радости, задоволення), радісний, прекрасний, солодкий, безхмарний, незатьмарений, сонячний, золотий, променистий Пор. безтурботний 2) (який приносить / приніс щастя, успіх, удачу),… …

    Словник синонімів української мови

  • 5фатальний — а, е. 1) Неминучий, невідворотний. || Визначений наперед, призначений долею. || Який виражає приреченість, покірність долі, нещастю, лихові. 2) Який зумовлює, визначає характер (звичайно негативний, небажаний) наступних дій, перебігу подій. 3)… …

    Український тлумачний словник

  • 6нещасливий — а, е. 1) Позбавлений щастя, радості і т. ін. || у чому. Якому не щастить у чому небудь. 2) Який приносить горе, нещастя і т. ін. || Пов язаний з чиїмось нещастям, горем, стос. до нього (про місце, час) …

    Український тлумачний словник

  • 7талісман — (предмет, який начебто має чудодійну силу, оберігає власника, приносить щастя, удачу), амулет …

    Словник синонімів української мови

  • 8безталанний — а, е. 1) Який не має талану, щастя; нещасний. || у знач. ім. безтала/нний, ного, ч.; безтала/нна, ної, ж. Той, хто не має талану, щастя. || Який не приносить радості; сповнений горя, нещастя. 2) рідко. Те саме, що бездарний …

    Український тлумачний словник

  • 9амулєт — лєта, ч. Пр. Предмет, який носят з собою марновірні люді, вірячи, наче він оберігає їх від хворіб, ран, тощо, приносить їм щастя; талісман …

    Словник лемківскої говірки