який має всі повноваження
1повноважний — (який має певні повноваження, права), дійсний, правомочний …
2компетентний — а, е. 1) Який має достатні знання в якій небудь галузі; який з чим небудь добре обізнаний; тямущий. || Який ґрунтується на знанні; кваліфікований (у 2 знач.). 2) Який має певні повноваження; повноправний, повновладний …
3дійсний — а, е. 1) Який насправді існує або існував; реальний. || у знач. ім. ді/йсне, ного, с. Реально існуюче. •• Ді/йсне число/ мат. позитивне число, від ємне число (в тому числі й ірраціональне) або нуль. Дійсний ри/нок ек. ринок, на якому дилер може… …
4дійсний — 1) (який насправді існує / існував), правдивий, достеменний, справжній, справдешній 2) (який має законні повноваження), правомочний …
5повноважний — а, е. Який має певні повноваження. Повноважна комісія …
6прокурист — а, ч. В деяких країнах – довірений торгового підприємства, який має широкі повноваження на здійснення різних угод …
7уповноважений — (вповнова/жений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уповноважити. || у знач. прикм.Який має певні повноваження. || у знач. ім. уповнова/жений, ного, ч.; уповнова/жена, ної, ж. Довірена особа, яка діє за наданими їй повноваженнями. Уповноважена… …
8Мандат — документ, який підтверджує повноваження певної особи …
9вповноважений — 1 дієприкметник від: вповноважити вповноважений 2 прикметник який має певні повноваження вповноважений 3 іменник чоловічого роду, істота довірена особа …
10уповноважений — 1 дієприкметник від: уповноважити уповноважений 2 прикметник який має певні повноваження уповноважений 3 іменник чоловічого роду, істота довірена особа …
