юнацтво
1юнацтво — а, с. 1) Молодий вік; період життя, коли людина буває юною; юність. 2) збірн. Молоді люди обох статей; юнаки. 3) перен. Сміливість, хоробрість, завзяття; молодецтво …
2юнацтво — [йуна/цтво] ва, м. (на) в і …
3юнацтво — іменник середнього роду …
4Пацификация украинцев в Восточной Малопольше (1930) — Пацификация в Восточной Малопольше (1930) (от пол. pacyfikacja  умиротворение)  военно полицейские мероприятия польских властей, против мирного украинского населения, проведённые с 14 сентября до конца ноября 1930 г. в Восточной… …
5молодь — і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво. || Молоді люди; юнаки й дівчата …
6підлітство — а, с., рідко. Дитинство, юнацтво …
7юнацький — а, е. Прикм. до юнак і юнацтво. || Власт. юнакові, юнацтву (у 2 знач.) …
8юність — ю/ності, ж. 1) Період життя людини до зрілості, коли відбувається нагромадження й розвиток життєвих сил організму; молодість. || перен. Рання пора, новизна чого небудь. 2) Властивість за знач. юний. 3) збірн. Те саме, що юнацтво 2) …
9молодецтво — 1) (нестримна сміливість), бравада, завзяття, хвацтво 2) (стан юнацтва), молодість, юнацтво …
10молодість — (період життя людини до зрілого віку, чиї н. молоді роки), юність, юнацтво, юнь, молодецтво, молодощі, весна …
- 1
- 2
