що-небудь синє
1синіти — і/ю, і/єш, недок. 1) Ставати, робитися синім; набувати синього кольору. || безос. || Ставати дуже блідим або червоніти, набуваючи аж синього відтінку, від нездужання, натуги, люті, холоду і т. ін. (про людину, частини її тіла). 2) Вирізнятися… …
2син — а, ч. 1) Особа чоловічої статі стосовно своїх батьків. || Ласкаве звертання батьків до сина. || перев. мн., у сполуч. зі сл. сокіл, орел, нар. поет. Ласкаве називання синів. •• Ба/тьків син син порядних батьків; спадкоємець батька. Блу/дний син… …
3підсинювати — юю, юєш, недок., підсини/ти, синю/, си/ниш, док., перех. 1) Підфарбовувати чим небудь синім. 2) Полоскати білизну у воді з розведеною синькою для надання блідо синього відтінку. Підсинювати білизну …
4гирло — устье mouth *Mündung – вихідний отвір у чому небудь. Син. (рідко): устя …
5запросини — син, мн. Прохання прийти куди небудь, зробити що небудь або взяти участь у чомусь …
6відносини — син, мн. Стосунки, зв язки, взаємини між ким небудь. || до кого, заст. Ставлення, прояв почуттів. Економічні відносини. •• Валю/тні відно/сини грошові відносини, пов язані з функціонуванням валюти в процесі зовнішньої торгівлі, надання… …
7Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …
Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
8бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності …
9холодний — а, е. 1) Який має низьку або відносно низьку температуру (про повітря, вітер і т. ін.). || Який характеризується низькою температурою повітря (про клімат, погоду). || Із зниженою температурою, стійкими холодами, морозами (про певний час, пору).… …
10Бог — рідко біг, Бо/га, ч. У релігійних віруваннях – творець, що створив світ і керує ним та вчинками людей. || чого, перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого небудь. •• Бі/йся (побі/йся) Бо/га! вираз, що вживається як… …
