щелепа
1ЩЕЛЕПА — Сава Щелепа, крестьянин смольянский, зап. 1593. Арх. Сб. IV, 302. Срв. Шелепа …
2щелепа — и, ж. 1) Одна з двох лицьових кісток, в яких тримаються зуби. || Такий орган у тварин. || Орган захоплювання і часто подрібнення їжі (у комах). || Частина обличчя або морди, де містяться ці кістки або органи. 2) Пластинка зі вставними зубами;… …
3щелепа — [шче/леипа] пие, д. і м. п і …
4щелепа — іменник жіночого роду …
5безщелепний — а, е. У якого відсутня щелепа …
6борода — и/, ж. 1) Волосяний покрив на нижній частині обличчя. || перен., розм. Про бородатого чоловіка. || У деяких тварин і птахів – пучок шерсті або пір я коло шиї. 2) Підборіддя, нижня щелепа. 3) етн. Кущик жита чи пшениці, залишений господарем на… …
7бульдожина — и, ж. Порочний прикус у мисливського собаки, коли в нього нижня щелепа довша за верхню …
8макрогенія — ї, ж. Вроджена масивна нижня щелепа з різко висунутим підборіддям …
9мандибула — и, ж. Нижня щелепа …
10меч — а/, ч. 1) Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. || чого, перен. Про те, що карає кого , що небудь. •• Дамо/клів меч перен. постійна смертельна небезпека. (З давньогрецької легенди про Дамокла, над яким… …
- 1
- 2