шиплячий звук
1шиплячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до шипіти. 2) у знач. прикм. Який шипить. || у знач. ім. шипля/чі, чих, мн., лінгв. Те саме, що Шипля/чі зву/ки (при/голосні). •• Шипля/чі зву/ки (при/голосні) лінгв. назва деяких передньоязикових звуків, п …
2прошипіти — плю/, пи/ш; мн. прошипля/ть; док. 1) неперех. Видати шиплячий звук, шипіння 2) перех. Промовити шиплячим голосом, виражаючи роздратування, гнів і т. ін. 3) неперех. Пролетіти, проїхати і т. ін. з шипінням. 4) неперех. Шипіти якийсь час …
