чь (завол
1заволікання — іменник середнього роду …
2заволікати — дієслово недоконаного виду рідко …
3заволікатися — дієслово недоконаного виду рідко …
4заволікти — дієслово доконаного виду …
5заволіктися — дієслово доконаного виду …
6заволічка — іменник жіночого роду …
7завол — [زوال] а 1. аз байн рафтан, нест шудан, нобуд гаштан: қадри неъмат баъд аз завол (мақ.) 2. шикаст, нуқсон; заволи шамс майл кардани офтоб ба ғуруб; ғуруб кардани офтоб; завол дидан ба шикасту харобӣ дучор шудан; завол ёфтан нест шудан, фано… …
8заволікатися — а/юся, а/єшся, недок., заволокти/ся і рідко заволікти/ся, очу/ся, оче/шся; мин. ч. заволо/кся і заволі/кся, ла/ся, ло/ся; док. 1) перев. 3 ос. Закриватися, затягуватися, оповиватися чим небудь (хмарами, димом, туманом і т. ін.). || Покриватися,… …
9заволікати — а/ю, а/єш, недок., заволокти/ і рідко заволікти/, очу/, оче/ш; мин. ч. заволо/к і заволі/к, ла/, ло/; док., перех. 1) Пересуваючись у просторі, закривати, затягувати, оповивати що небудь (про хмари, дим, туман і т. ін.). || безос. || Покривати,… …
10заволікання — я, с. Дія за знач. заволікати …
