чиїм-небудь бажанням
1прихильний — а, е. 1) до кого – чого, діал. для кого. Який підтримує, захищає кого , що небудь, стоїть на чиємусь боці. || до чого. Який схвалює, обстоює що небудь, позитивно ставиться до чогось. || кому. Який відповідає чиїм небудь бажанням, думкам;… …
2небажаний — а, е. Якого не бажають; не відповідний чиїм небудь бажанням, інтересам і т. ін. || Неприємний, недобрий …
3небажано — присудк. сл. Не відповідає чиїм небудь бажанням, інтересам і т. ін …
4силуваний — а, е. 1) Який здійснюється всупереч чиїм небудь бажанням, чиїйсь волі, за примусом. || Здійснюваний через силу. 2) Позбавлений природності, простоти; удаваний, штучний. || Напружений, натягнутий …
5по — прийм., з місц. і знах. відмінками. Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення: 1) з місц. в. Указує на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто , що небудь перебуває, розташовується, розміщується. ||… …
6піддаватися — аю/ся, ає/шся, недок., підда/тися, а/мся, аси/ся, док. 1) кому, чому і без додатка. Зазнавати змін у якості, стані і т. ін. під дією, впливом кого , чого небудь. || Змінювати попереднє положення, відступаючи під натиском, дією чого небудь. ||… …
7добро — а/, с. 1) Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; прот. лихо, зло. || Добра, корисна справа, вчинок і т. ін. •• Не дово/дити до добра/ бути причиною неприємних наслідків. У (в) добрі/ із сл. жити, рости …
8охочий — а, е. 1) Який виявляє бажання, готовність до чого небудь; який з власної волі зголошується на щось. || у знач. ім. охо/чий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого небудь, хто з власної волі зголошується на щось. || Який… …
9пручатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Чинити опір кому небудь, відбивати чийсь напад, роблячи різкі рухи ногами, руками, всім тілом. || Лежачи, робити безладні рухи, звиватися в судорогах; корчитися, борсатися. || перен. Чинити опір силі кого , чого небудь… …
10вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… …
