чиє-небудь походження

  • 1походження — я, с. 1) Належність за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін. 2) Виникнення, утворення, поява чого небудь як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 2родовід — во/ду, ч. 1) Походження, послідовність, історія поколінь певного роду. || Походження кого небудь. 2) Дані про походження якої небудь рослини або тварини. || Походження якої небудь рослини або тварини. 3) перен. Історія створення, виникнення,… …

    Український тлумачний словник

  • 3порода — и, ж. 1) Сукупність характерних ознак будови тіла, властивостей організму, що, передаючись спадково, створює видозміну в межах якого небудь виду тварин. || Група свійських тварин одного виду і спільного походження, які мають характерні сталі… …

    Український тлумачний словник

  • 4подавати — I аю/, ає/ш, недок., пода/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Давати, передавати що небудь комусь, кудись. || Давати, приносячи що небудь, роблячи послугу, прислуговуючи комусь, обслуговуючи когось. Подавати обід. •• Подава/ти ру/ку а) простягати… …

    Український тлумачний словник

  • 5віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє …

    Український тлумачний словник

  • 6давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… …

    Український тлумачний словник

  • 7від — прийм., з род. в. 1) Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого , чого небудь; прот. до. || Уживається для визначення напрямку руху, поширення чого небудь. || Уживається на означення послідовності дій …

    Український тлумачний словник

  • 8чистий — а, е. 1) Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чи/сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. || Одягнений… …

    Український тлумачний словник

  • 9корінь — реня, ч. 1) Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. || Деревина або речовина цієї частини рослини. || Підземна частина деяких рослин (моркви, буряків, петрушки тощо), що її… …

    Український тлумачний словник

  • 10уділяти — (вділя/ти), я/ю, я/єш, недок., уділи/ти (вділи/ти), уділю/, уді/лиш, док., перех. 1) Виділяти для кого небудь частину чогось, ділитися чим небудь. || Заощаджувати, відкладати що небудь з метою зберігання. || Давати у розпорядження (місце),… …

    Український тлумачний словник