читати вголос

  • 1читати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. і неперех. Сприймати що небудь записане літерами, письмовими знаками і т. ін.; вимовляти для слухачів щось написане, надруковане. || Уміти сприймати, розуміти що небудь написане, надруковане. || Проводити час за книгою …

    Український тлумачний словник

  • 2вголос — (уго/лос), присл. Так, що можна чути, голосно (говорити, сміятися, плакати, читати, думати і т. ін.) …

    Український тлумачний словник

  • 3підчитувати — ую, уєш, недок., підчита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) розм.Читати трохи або додатково до прочитаного раніше. 2) спец. Читати вголос текст оригіналу для того, щоб інша особа звіряла при цьому текст копії …

    Український тлумачний словник

  • 4припинятися — я/юся, я/єшся, недок., припини/тися, пиню/ся, пи/нишся, док. 1) Переставати йти, бігти. || Переставати говорити, читати вголос; замовкати. || діал. Залишатися де небудь. 2) Переставати переміщатися в інше місце (про повітря, газ, рідину). ||… …

    Український тлумачний словник

  • 5зачитувати — ую, уєш, недок., зачита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Читати що небудь вголос для когось, здебільшого для загального відома (на зборах, засіданнях і т. ін.); оголошувати. 2) розм. Розтріпувати, заяложувати, рвати (книжку, газету і т. ін.),… …

    Український тлумачний словник

  • 6прочитувати — ую, уєш, недок., прочита/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. і неперех.Сприймати що небудь написане, надруковане, читаючи вголос або про себе. || що, про що. Знайомитися з чимсь шляхом читання. || що, про що. Знайомити когось із змістом чого небудь… …

    Український тлумачний словник

  • 7вичитувати — ую, уєш, недок., вичита/ти, аю, аєш, док., перех. 1) Читати протягом певного часу (перев. вголос). •• Вичи/тувати [свої/] годи/ни проводити всі заплановані уроки або лекції (у школі, вищому навчальному закладі і т. ін.). 2) Читаючи, довідуватися… …

    Український тлумачний словник

  • 8дислексія — ї, ж., мед. Нездатність навчитися читати. •• Набу/та дислексі/я загальна назва для будь якої дислексії у індивіда, який спершу читав нормально. Пряма/ дислексі/я форма набутої дислексії, за якої пацієнт може читати слова вголос, але не розуміє їх …

    Український тлумачний словник

  • 9начитувати — ую, уєш, недок., начита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Прочитувати в якій небудь кількості. 2) Читаючи за списком, називати прізвища. 3) розм. Читати що небудь вголос для когось, часто для загального відома. 4) розм. Читаючи, довідуватися про що… …

    Український тлумачний словник

  • 10рецитувати — Рецитувати: (вірші) декламувати, виголошувати [12] голосно читати, говорити напам ять, вголос [21,IV] декламувати [35] …

    Толковый украинский словарь