чимсь

  • 51керувати — 1) (чим за допомогою керма та інших реґулювальних пристроїв спрямовувати рух, хід, роботу чого н.), управляти, правити, правувати 2) (ким чим і без додатка спрямовувати діяльність, роботу когось / чогось, бути на чолі кого / чого н.), управляти,… …

    Словник синонімів української мови

  • 52разом — I (у поєднанні з кимсь / чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); у[в]купі, поспіль (у поєднанні з кимсь / чимсь); спільно, сукупно, купно, купою, у[в]раз (спільними силами, об єднаними зусиллями); собором, хором, гуртом, громадою… …

    Словник синонімів української мови

  • 53шмагати — (ударяти, бити чимсь гнучким), хльоскати, хльостати, нахльостувати, стьобати, настьобувати, хляскати, хвиськати, цвьохати, цьвохати, цьвохкати, цвьохкати, шморгати; сікти, дерти, драти, пороти, чухрати, парити, репіжити, оперізувати, оперезати,… …

    Словник синонімів української мови

  • 54понятися — 1 дієслово доконаного виду покритися водою; охопитися чимсь розм. понятися 2 дієслово доконаного виду захопитися чимсь; з єднатися з кимсь арх. розм …

    Орфографічний словник української мови

  • 55мозолити — золю, лиш, Ол. 1. рацювати над чимсь в поті чола: працювати до мозолів. 2. Морочити, сушити собі голову над чимсь …

    Словник лемківскої говірки

  • 56насыпаний — на, не, Св. 1. аповнена посуда чимсь сипким. 2. Розсипаний по поверхні чимсь сипким. 3. Споруджений з сипкого матеріалу …

    Словник лемківскої говірки

  • 57щититися — щичуся, тишся, Пр. Гордитися чимсь, бути зарозумілим, хвалитись чимсь …

    Словник лемківскої говірки

  • 58бовваніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь). 2) діал. Сидіти, стояти непорушно, як бовван; стовбичити …

    Український тлумачний словник

  • 59вбачати — (убача/ти), а/ю, а/єш, недок., вба/чити (уба/чити), чу, чиш, док. 1) перех. і неперех.Сприймати зором, бачити. 2) перех., в кому, в чому. Вважати кого , що небудь кимсь, чимсь …

    Український тлумачний словник

  • 60виваляти — яю, яєш, док., перех. 1) Валяючи, убрати в що небудь, забруднити чимсь. 2) Повалити все або більшість …

    Український тлумачний словник