-
1 Чата
Чата наскокъ -
2 пожаловаться на пользователя, если он нарушает правила форума, чата (и т .п.)
Internet: report abuseУниверсальный русско-английский словарь > пожаловаться на пользователя, если он нарушает правила форума, чата (и т .п.)
-
3 идентификационный код (для) чата
Communications: chat IDУниверсальный русско-английский словарь > идентификационный код (для) чата
-
4 раздел чата
Information technology: chat room -
5 утилита для создания чата
Information technology: chat utilityУниверсальный русско-английский словарь > утилита для создания чата
-
6 чат или раздел чата, посвященный отдельной теме
Универсальный русско-английский словарь > чат или раздел чата, посвященный отдельной теме
-
7 пожаловаться на пользователя, если он нарушает правила форума, чата
Internet: (и т.п.) report abuseУниверсальный русско-английский словарь > пожаловаться на пользователя, если он нарушает правила форума, чата
-
8 идентификационный код чата
Communications: (для) chat IDУниверсальный русско-английский словарь > идентификационный код чата
-
9 участник чата
ngener. čatotājs -
10 караул
1) (стража) сторожа (-жі), варта, чата, калавур (-ра), каравул. -лы, мн. - сторожа, варта, чати (р. чат), калавури, каравули, (поставленные на -ле) вартові (-вих). [І в дорогу подались вони обоє, обминаючи сторожу (Ворон.). Чути, як перегукується варта (Грінч.). Далеко їм обходити горами, щоб обдурить намісникові чати (Грінч.). Ой кругом церкви, церкви січової калавури стали (Пісня)];2) (пост, служба) чата и чати, варта, сторожа, калавур, каравул, (дежурство) стійка. [Пора нам на чату (Куліш). Гонять, мамко, на сторожу, під чорний ліс на могилу (АД). Стоїть солдат на калавурі (Квітка). Стійку люди одбували по черзі (Кон.)]. На -ле - на сторожі, на варті, на чатах, на стійці. Быть в -ле - на варті бути. Вступить в (на) -ул - на варту стати. Держать -ул - вартувати. Итти в -ул - іти на варту. Стоять на -ле - на чатах стояти, бути на варті, на стійці. Разводить, развести -улы - розставляти, розставити варту, сторожу. Развод -лов - розставляння варти, сторожі. Смена -лов - зміна варти, сторожі. Поставить -лы - поставити (постановити) варту, сторожу, чати. Усеять -ми что - зачатувати що. [Нехай густо зачатують битую дорогу (Куліш)]. Строгий -ул - гостра варта. [Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта (Чуб. II)]. Почётный -ул - почесна варта. Гарнизонный -ул - залогова варта (сторожа). Брать, взять на -ул - брати, взяти на калавур. Взять под -ул кого - узяти під сторожу кого. Держать под -лом кого - тримати під сторожею (під вартою) кого;3) караул! межд. - ґвалт! пробі! пробоньку! рятуйте! калавур! [Ай, ґвалт! сала в хаті, не дам ради кошеняті (Номис)]. -ул! спасайте! - ґвалт! рятуйте! Кричать -ул - ґвалт, пробі кричати, волати; на ґвалт, на пробі кричати (волати, гукати), ґвалтувати. [Було-ж тобі не любити, а тепер хоч ґвалт кричи (Грінч. III). Кричав на пробі до чорної мряки (Коцюб.). Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. Хоть -ул кричи - аж (хоч) ґвалт. [Аж ґвалт потрібні гроші (Крим.). Нема грошей хоч ґвалт кричи (Гайсинщ.)].* * *1) сущ. ва́рта, сторо́жа, карау́л, -у, ча́ти, род. п. чат2) в знач. межд. ґвалт, карау́л, про́бі, калаву́р -
11 охрана
1) охорона, оборона. -на труда, материнства - охорона праці, материнства. Меры -ны - заходи до охорони. Усиленная -на - по[з]більшена охорона. Принять чрезвычайные меры для -ны революционного порядка - вжити надзвичайних заходів до охорони революційного ладу;2) сторожа, варта, чата. Пограничная -на - кордонна (прикордонна) сторожа (варта, чата). Иметь под своей -ной - держати за своєю сторожею, (охороною, вартою). Находящийся под -ной - пильнований, вартований, чатований.* * *охоро́на; (действие: хранение) вартува́ння; ( стража) ва́рта, ча́ти, род. п. чат, ча́та; (защита диал.) осло́на -
12 внучата
внучата, онучата.* * *внуча́та, -ча́т, ону́чата -
13 дозор
дозір (р. дозору), обхід (р. обходу), об'їзд, патруль, соб. патрульня, чата (и мн. чати). Ходить дозором - патрулювати, дозором (обходом) ходити.* * *дозі́р, -зо́ру, дозо́р, -у, ча́ти, род. п. чат, ча́та -
14 засада
засідка, засіди (-дів), засідки (-док); залягання, (диал.) зальоги; (военная) чата, залога. [Пішли ми на засіди на вовків. Він із засідки кинувсь на ню (Звин.). Козаки почали перепиняти хижу Орду своїм заляганням серед безлюдного степу (Куліш). Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями; один з одного боку, а другий з другого; ми йдемо, а вони до нас (Сл. Гр.). З залоги з лісу до помочи їм кинуться (Грінч.)]. Делать, сделать (устроить) - ду, быть (засесть) в -де - засідати, засісти на кого, засідати (засісти) на засідки на кого, залягати, залягти на кого, сидіти в засідці.* * *за́сідка, заса́да, підсі́дка -
15 ночной
нічний, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночішній. [Погляд звів геть на небо нічнеє (Л. Укр.). В темряві нічній (Вороний). Калатало нічного сторожа (Коцюб.). Гудок прорізав повітря; кінчалася нічна зміна (Ледянко). Холодне вночішнє повітря (Грінч.) Серед вночішньої тиші (Корол.). Цвірчали вночішні цвіркуни (Загірня)]. -ная бабочка, -ной мотылёк - нетля, нічний метелик. [В гнівливе серце помисл злий, як нетля в світло, лине (Франко)]. -ным бытом - вночі; см. ниже -ной порой. -ное время, -ная пора - нічний (вночішній) час, нічна доба, (редко) нічна діб (р. доби); см. Пора 1. В -ное время, -ной порой, в -ную пору - вночі, за ночи, нічного (вночішнього) часу, нічної доби, нічною добою, (диал.) унічпори (Біл.-Нос.); срв. Ночью. -ной горшок - нічний горщик, нічний горщечок, (нічне) горня(тко), уринал (-ла), нічна ваза, (эвфем.) генерал. [Передайте мені, будь ласка, нічний горщик (М. Хвильов.). Карло Іванович увійшов з порожнім «генералом» і поставив його обережно під кровать (М. Хвильов.). Швидше посади дитину на горнятко! (Звин.)]. -ной дозор - нічний дозір, нічна варта (чата). -ная красавица, бот. - а) (Hesperis matronalis L.) вечерниці (-ниць) (пахучі), вечірня (нічна) фіялка, вечірня (нічна) доба; б) -ная красавица и -ная красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна краса; в) -ная красавица и -ные духи (- ной дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна фіялка. -ной мрак - см. Мрак. -ной отдых - нічний відпочинок (-нку), спокійне ночівля (-ля, ср. р.). [Як тебе забрали в москалі, - ні одного спокійного ночівля не мали ми (Г. Барв.)]. -ной пастух - нічний пастух, нічліжник, (редко ночліжник), нічліжанин, (редко) ночліжанин (мн. -жани, -жан). [Ночліжники бачили, що такі-то коло їх коней ворожили (Номис)]. -ная птица - нічний (вночішній) птах, нічна (вночішня) птаха (пташка), нічниця. -ная работа - нічна (вночішня) робота; нічкування. -ная рубашка - нічна сорочка, сорочка на ніч. -ное светило - нічне світило, місяць (-ця), місяць яснорогий, нічник (-ка) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота діжа. -ная тень - нічна (вночішня) тінь; (видение) нічний привид.* * *нічни́й -
16 отводный
-ной1) відвертальний, відхідний;2) приділений, призначений. -ный караул - чата.* * *тж. отводн`ойвідвідни́й -
17 отряд
1) см. Отряжанье:2) загін (-гону), ватага, реймент, батова. -ряд навербованного войска - затяг. -ряд татарской конницы для набега, разъезда в степи - чамбул. -ряд сторожевой - чата. -ряд летучий - летучий загін. -ряд санитарный - відділ санітарний. -ряд военных судов - ескадра. Навербовать -ряд - затягти затяг.* * *1) загі́н, -го́ну, ви́права2) зоол. ряд, -у -
18 передовой
1) передовий, передній, попередній, (на)чільний. -вой отряд, пост - передовий (передній) загін, передова (передня) чата. [Козаки, мов який мур попередній, здержували хиже бесурменство (Куліш)]. -вая сваха - передоїжджа сваха. -вое животное (в стаде) - передняк, вожай. -вая статья - см. Передовица. -вые деньги - завдаткові гроші; авансові гроші;2) (прогрессивный) поступовий. [Поступові елементи громадянства];3) сущ. - передовий (козак), передовик, напередовець (-дівця).* * *1) прил. передови́й; ( прогрессивный) поступо́вий2) в знач. сущ. передови́й, -о́го3) см. передний -
19 пикет
1) (военный, сторожевой) бекет, чата. [Округи табора жадних бекетів (Куліш)];2) (игра в карты) пікет.* * *I воен., полит.піке́т, -уII геод., ж.-д.вое́нный \пикет — військо́вий піке́т; беке́т, -у
піке́т, -у -
20 пост
I. піст (р. посту). Великий пост - великий піст, велике говіння. Петров пост - петрівка. Рождественский пост - пилипівка. Успенский пост - спасівка. Во время -та, в пост - постом, у піст. Соблюдать пост - додержувати, держатися посту, постувати. Строгий пост - тяжкий піст. Налагать (наложить) на себя пост, изнурять (изнурить) себя -том - себе (свою душу) постом припощувати (припостити).II. Пост -1) (должность) пост (-ту), посада, уряд (-ду); (занимаемое место, а также переносно: пост писателя, обществ. деятеля и т. п.) постать (-ти), місце (-ця). Занимать пост, быть, находиться на -ту - держати пост, посаду, уряд, бути на посту, на посаді, на уряді (и при уряді). [Старшина мала зверхність над товариством, поки держала свій уряд (Куліш)]. Он занимает высокий пост - він держить (має) високий пост (уряд, посаду). Должностные лица все были на (при) своих -тах - урядові особи всі були на (при) своїх постах (урядах, посадах). Пусть каждый твёрдо стоит на своём -ту, пусть никто не сходит с своего -та - хай кожен твердо стоїть на своїй постаті, хай ніхто не сходить з своєї постати, не кидає своєї постати;2) воен. - пост, чата, варта. Стоять на -ту - стояти на посту, на чатах, на варті.* * *Iпост, -аII церк.на посту́ — на посту́
піст, род. п. по́сту
- 1
- 2
См. также в других словарях:
чата — Сабанны кырга алып барганда яисә алып кайтканда юлны төрән бозмасын өчен аның астына куела торган чатлы агач кәкре агачтан кәкерчек, чатлы агачтан чата … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
чата — див. чати … Український тлумачний словник
чата — іменник жіночого роду сторожовий загін війська; група людей, які охороняють щось, несуть варту частіше вживається у множині … Орфографічний словник української мови
чата — розвідувальний загін, роз їзд, дозор … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
чата — (Шығ.Қаз., Зайс.) әкесі белгісіз бала. Осындағы бухгалтерді ч а т а десіп жүр (Шығ.Қаз., Зайс.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
Чатал-Хююк — (çatal Hüyük), неолитическое поселение в Южной Турции (VII VI e тысячелетие до н. э.). Дома, святилища с росписями и рельефами, погребениями и др. * * * ЧАТАЛ ХЮЮК ЧАТАЛ ХЮЮК (Чатал Гуюк) (Catal Huyuk), неолитическое поселение в Южной Турции (см … Энциклопедический словарь
чатал — чатал/ и чатал/о … Морфемно-орфографический словарь
чаталы — чаталы, то же, что подпоры … Сельское хозяйство. Большой энциклопедический словарь
Чатал-Хююк — один из древнейших городов мира (), построенный на плодородной земле вдоль реки (. до н.э.). Около 6000 г. до н.э. в нём жило более 5 тыс. человек. Жители занимались ремёслами (, , , ). Многочисленные культовые сооружения святилища, внутри… … Энциклопедический словарь «Всемирная история»
Чат — … Википедия
Bridge-TV — Логотип с августа 2009 года Страна … Википедия