частками
1коли — I присл. 1) часу. В який час. || Уживається в питальних реченнях. || У риторичних запитаннях і вигуках, що припускають негативну відповідь. || З підсилювальними частками ж, то. •• Є коли/ достатньо часу. Нема/ коли/ немає вільного часу; ніколи.… …
2пообсипатися — а/ється, док. 1) Поколовшись, відпасти дрібними частками (про багато чого небудь, у багатьох місцях). || Зруйнуватися, опавши дрібними частками (про багато чого небудь). 2) Те саме, що поопадати …
3афілійований — а, е. Приєднаний. •• Афілійо/вана гру/па група пов язаних між собою осіб, які здійснюють єдине керівництво різними фірмами або володіють частками у капіталі різних компаній. Афілійо/вана компа/нія компанія, яка володіє пакетом акцій основної… …
4додатний — а, е. 1) мат. Більший за нуль, який становить величину із знаком плюс. 2) фіз. Стос. до того виду електрики, частками якого є протони, позитрони і т. ін. Додатний заряд …
5інтерлобарний — а, е. Такий, що розташований між частками; міжчастковий …
6куди — присл. 1) пит. У яке місце?, У якому напрямку? || Уживається в питально окличних реченнях, коли намагаються затримати, спинити когось, щось де небудь. || у сполуч. з част. не. Указує на те, що дія, рух, виражені відповідним дієсловом, спрямовані… …
7лоботомія — ї, ж. Розтин частки головного мозку. •• Префронта/льна лоботомі/я хірургічна процедура, яка роз єднує провідні шляхи білої речовини між лобовими частками та проміжним мозком …
8макроелемент — у, ч. 1) Елемент, добре помітний неозброєним оком. 2) В екології – хімічний елемент, що міститься в рослинах та ґрунті в межах відсотків до сотих частин відсотка в перерахунку на суху речовину. •• Харчові/ макроелеме/нти хімічні елементи, які… …
9один — одного/, ч.; одна/, одніє/ї і одно/ї, ж.; одно/ і одне/, одного/, с. (мн. одні/, одни/х), числ. кільк. 1) Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два. || Кількість із 1 одиниці. || у знач. ім. оди/н, одного/, ч.; одна/,… …
10пак — I рідко па/ки, част., розм. 1) підсил. Уживається для збільшення експресивності висловлення, підкреслюючи значення того слова, після якого стоїть. || Уживається після вказівних і відносних займ. та присл. займенникового походження, щоб… …
