частину тіла
101відлуплювати — юю, юєш і діал. відлупа/ти, а/ю, а/єш, недок., відлупи/ти, уплю/, у/пиш; мн. відлу/плять; док., перех. 1) Колупаючи, відокремлювати частину від цілого (про кору, землю і т. ін.). 2) тільки док., розм. Те саме, що відлупцювати …
102відмахувати — ую, уєш, недок., відмаха/ти, а/ю, а/єш, док. 1) тільки недок., неперех. Махати комусь у відповідь. 2) тільки недок., перех. Махаючи рукою, головою і т. ін., відганяти що небудь. 3) перех., розм. Проходити, пробігати значну віддаль. 4) тільки док …
103відмова — и, ж. 1) Відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і т. ін. •• Відмо/ва від акце/пту документально виражена незгода платника на оплату поданих йому розрахункових документів. 2) заст. Те саме, що відповідь 1). 3) тех. Про… …
104відморожувати — ую, уєш, недок., відморо/зити, о/жу, о/зиш, док., перех. Внаслідок сильної дії морозу пошкодити частину тіла, довести її до омертвіння …
105відмотувати — ую, уєш, недок., відмота/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Мотаючи, відділяти частину від цілого …
106відокремлювати — юю, юєш, недок., відокре/мити, млю, миш; мн. відокре/млять: док., перех. 1) Роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого. 2) Розділяючи, відмежовувати щось від чогось чим небудь. || Відмежовувати собою щось від чогось; бути межею між ким ,… …
107відпивати — а/ю, а/єш, недок., відпи/ти, відіп ю/, відіп є/ш, док., перех. 1) Випивати частину чого небудь; надпивати. 2) Випивати ту кількість чого небудь, яку раніше не можна було пити з певних причин. 3) Перестати, закінчити пити …
108відраховувати — ую, уєш, недок., відрахува/ти, ую, уєш, док., перех. 1) Рахуючи, відділяти, відокремлювати частину кого , чого небудь. || Ритмічними ударами вказувати час. 2) Затримувати, не віддавати частини якої небудь суми …
109відрізняти — і заст. відріжня/ти, я/ю, я/єш, недок., відрізни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Вирізняти, розпізнавати кого , що небудь серед інших за якимись ознаками. 2) тільки недок. Робити кого , що небудь несхожим на інших якимись рисами, ознаками. 3)… …
110відрубок — бка, ч. Те, що відрубане, або те, від чого відрубано більшу частину …
