цілком та повністю
1повністю — присл. У повному обсязі, складі. || В усій повноті; сповна. || До кінця, цілком. Схвалювати цілком і повністю …
2повністю — 1) присл. (в усій повноті), сповна, цілком, у[в]щерть (до самого верху, по самі вінця) 2) (у повному обсязі, складі), цілком, геть чисто …
3цілком — I присл. (до кінця; повною мірою), повністю, абсолютно, зовсім, цілковито, остаточно, сповна, точно, поспіль, притьмом, геть, геть чисто, кругом, наскрізь; дощенту, дочиста, чисто, начисто (нічого не залишаючи) II ▶ див. повністю 1), ущент …
4склад — I у, ч. 1) Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). || чого, з чого. Велика кількість яких небудь предметів, продуктів матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному місці …
5доразу — зразу, цілком, повністю [II,IV] …
6кінець — I нця/, ч. 1) Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; прот. початок. || Остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо. •• В оби/два кінці/ туди й назад. Добіга/ти кінця/… …
7Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… …
Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
8повний — по/вен, вна, вне. 1) У якому немає вільного місця, заповнений до краю. || У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого , чого небудь. || У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. || Не… …
9виповнюватися — юється і виповня/тися, яється, недок., ви/повнитися, иться, док. 1) Робитися цілком заповненим, зайнятим ким , чим небудь. || Робитися повністю насиченим чим небудь. 2) Робитися повнішим, поправлятися, гладшати. 3) діал. Минати, сповнюватися (про …
10абсолютно — Присл. до абсолютний 2); цілком, повністю. •• Абсолю/тно чо/рне ті/ло фіз. тіло, яке цілком поглинає проміння, що падає на нього. Абсолю/тно тверде/ ті/ло фіз. тіло, форма і розміри якого під дією будь яких зовнішніх впливів можуть вважатися… …
