хрестити
1хрестити — хрещу/, хре/стиш і христи/ти, хрищу/, хри/стиш. 1) недок. і док., перех. і без додатка. Здійснювати над ким небудь обряд хрещення. || Навертати іновірців у християнство через обряд хрещення. •• Хрести/ти ім я/м яким давати ім я при хрещенні,… …
2хрестити — 1. Здійснювати богослужіння Таїнства Хрещення; 2. Робити на комусь чи на чомусь знак хреста; знаменувати; класти хрест; 3. Бути хрещеним батьком чи хрещеною матір ю …
3хрестити ім'ям — Здійснювати обряд наречення, давати ім я при хрещенні …
4хрестити — дієслово недоконаного виду …
5вводити — (уво/дити), джу, диш, недок., ввести/ (увести/), введу/, введе/ш, наказ. сп. вводь; док., перех. 1) Ведучи, супроводжуючи, примушувати або допомагати зайти куди небудь, в межі чогось. || Долучати до чого небудь, робити учасником чогось. ||… …
6благословляти — я/ю, я/єш, недок.; благослови/ти, влю/, ви/ш; мн. благословля/ть; док., перех. 1) Хрестити кого небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання. 2) перев. на що. Давати згоду на що небудь, дозволяти кому небудь щось. 3) уроч. Славити, прославляти …
7вихрещувати — і вихри/щувати, ую, уєш, недок., ви/хрестити, ещу, естиш і ви/христити, ищу, истиш, док., перех. 1) Здійснювати обряд хрещення над людиною, що переходить у християнство з іншої релігії. 2) перен., розм. Бити кого небудь …
8осіняти — я/ю, я/єш, недок. осіни/ти, ню/, ни/ш, док., перех., заст. 1) Робити рукою знак хреста над ким , чим небудь; хрестити. 2) перен., уроч. Благословляти, надихати на які небудь важливі дії, заходи і т. ін. 3) перен., книжн. Освітлювати, осявати. ||… …
9хрещений — I хрещ ений і хри/щений, а, е. 1) Якого було піддано обряду хрещення, який прийняв християнство. || рідко. Власт. християнам, православним. || у знач. ім. хреще/ний і хрище/ний, ного, ч. Той, хто сповідує християнську віру; православний. 2) Стос …
10христити — див. хрестити …
