хреста
51здвиження — я, с., рел. Дія за знач. здвигати 4). Здвиження хреста …
52крижовий — о/ва/, о/ве/, 1) заст. Хрестоподібний. •• Крижо/ва/ доро/га перехресна дорога. Крижо/ва/ це/рква церква, побудована у вигляді хреста. 2) Прикм. до крижі. Крижовий біль …
53мечоносець — сця, ч. 1) іст. Воїн, озброєний мечем, а також слуга, що носив за лицарем його меч. 2) Член духовно військового лицарського ордену, заснованого 1202 р. в Лівонії для завоювання Східної Прибалтики і для наступу на руські землі (емблемою ордену… …
54мироносиця — і, ж., заст. За євангельським міфом – одна з жінок, яка принесла миро для помазання тіла Христа після зняття його з хреста. || Учасниця процесій під час церковних обрядів …
55набедреник — а, ч. 1) церк. Парчевий прямокутник із зображенням хреста, що його священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче пояса. 2) військ. Частина металевої збруї середньовічного рицаря, яка накладалася на стегно …
56осіняти — я/ю, я/єш, недок. осіни/ти, ню/, ни/ш, док., перех., заст. 1) Робити рукою знак хреста над ким , чим небудь; хрестити. 2) перен., уроч. Благословляти, надихати на які небудь важливі дії, заходи і т. ін. 3) перен., книжн. Освітлювати, осявати. ||… …
57осінятися — я/юся, я/єшся, недок., осіни/тися, ню/ся, ни/шся, док., заст. 1) Робити рукою знак хреста над собою; хреститися. 2) тільки недок., перен. Пас. до осіняти 2), 3) …
58охрестити — охрещу/, охре/стиш і охристи/ти, охрищу/, охри/стиш; док., перех. 1) Справити обряд хрещення над ким небудь. 2) Дати ім я, назвати під час обряду хрещення. || ким, чим, перен., розм. Дати кому , чому небудь якесь найменування, назву, прізвисько.… …
59охреститися — охрещу/ся, охре/стишся і охристи/тися, охрищу/ся, охри/стишся; док. 1) Прийняти християнську віру через обряд хрещення. 2) тільки охрести/тися. Зробити рукою знак хреста над собою; перехреститися …
60павук-хрестовик — павука/ хрестовика/, ч. Павук, у якого на черевці є білі плями у формі хреста …
