хотітися
1хотітися — дієслово недоконаного виду безос …
2хотітися — безос. (кому, чого, з інфін. і спол. щоб про наявність бажання, охоти до чогось, потреби в чомусь), бажатися, жадатися, кортіти; підмивати, підкидати, пекти (кого перев. зі сл. аж , так і про дуже сильне, нестримне бажання) Пор. захотітися …
3хотітися — хо/четься, недок., безос., чого, з інфін. і спол. щоб. Відчуватися як потреба, бажання, прагнення …
4захотітися — безос. (про виникнення бажання в кого н.), схотітися, забажатися, забагатися, забагнутися, заманутися; зажадатися, закортіти, скортіти, покортіти, забандюритися (дуже захотітися) Пор. хотітися …
5відхотітися — о/четься, док., кому, безос., з інфін., розм. Перестати хотітися чого небудь …
6перехотітися — о/четься, док., безос., розм. Перестати хотітися …
7розхотітися — о/четься, док., безос., розм. Перестати хотітися …
8хтітися — хо/четься, недок., безос., розм. Те саме, що хотітися …
9ждатися — 1 дієслово недоконаного виду передбачатися в майбутньому ждатися 2 дієслово недоконаного виду бажатися, хотітися …
10багнутися — неться, недок., безос., діал. Хотітися …
