хитрощі
1хитрощі — ів, мн. 1) Неправдиві, нечесні вчинки, неправдива, нечесна поведінка. || Вдалий, хитрий прийом чи задум. Пускатися на хитрощі. 2) Властивість за знач. хитрий 1), 2) …
2хитрощі — [хи/трошч і] шч іy …
3хитрощі — мн. (неправдиві, зазв. обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), хитрість, лукавство, крутійство, мудрування, підступи, мн., каверзи мн., мудрощі мн., хитромудрощі мн.; хитринка, лукавинка (деяка хитрість, кмітливість);… …
4хитрощі — множинний іменник …
5диффукгия — хитрощі …
6клюка — хитрощі, облуда …
7викрутень — тня, ч. 1) Що небудь нерівне, вигнуте. 2) тільки мн. Хитрощі. 3) Людина, яка вдається до хитрощів …
8лукавий — а, е. 1) Здатний на різні хитрощі або жарти. || Власт. людині з такою вдачею. || Сповнений добродушних хитрощів; грайливий (про очі, погляд і т. ін.). 2) Здатний на нещирість, брехню; єхидний. || Який таїть у собі нещирість, брехню, єхидність. 3) …
9хитрувати — 1) (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, обманним шляхом), хитрити, лукавити, крутити, вихляти, маневрувати, мудрувати, комбінувати, викручуватися, у[в]даватися до хитрощів, крутити хвостом, лисичити, політикувати 2) див.… …
10безхитрісний — а, е, рідко. Без хитрощів і лукавства; простодушний. || Простий, немудрий …