хвилювання
1хвилювання — я, с. 1) Рух хвиль на поверхні води, коливання її. || Хвилеподібне погойдування, хитання рослин. 2) Нервове збудження, стан неспокою, зумовлені страхом, радістю, тривогою, чеканням і т. ін. || Неспокій, тривога в масі людей, у народі …
2хвилювання — I (стан нервового збудження, напружености); збентеження, ажитація (викликане боротьбою протилежних почуттів) II ▶ див. ажіотаж, збудження, неспокій …
3хвилювання — іменник середнього роду …
4неспокійний — а, е. 1) Який відчуває хвилювання, тривогу, перебуває у стані душевного неспокою. || Який виражає хвилювання, тривогу. || Власт. неспокійній людині. 2) Який не відзначається спокійним характером, непосидючий, рухливий. || Який не поводить себе… …
5похолонути — і рідше похоло/ти, о/ну, о/неш, док. 1) Стати холодним, холоднішим. 2) Застигнути, задубіти (про мерця). || Стати холодним, застиглим (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.). 3) перен. Заціпеніти, завмерти від сильного… …
6тривожний — а, е. 1) Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання. || Який виражає тривогу, побоювання. || Який виражає хвилювання, занепокоєння. || Викликаний тривогою, турботами про кого , що небудь. || Який хвилює, викликає тривогу, занепокоєння. || Який… …
7бентежний — а, е. Який викликає хвилювання, тривогу; хвилюючий, тривожний. || Який виражає тривогу, хвилювання. || Пройнятий, охоплений хвилюванням; схвильований, неспокійний. || Сповнений тривог, хвилювань …
8загорятися — я/юся, я/єшся і загора/тися, а/юся, а/єшся, недок., загорі/тися, рю/ся, ри/шся, док. 1) тільки 3 ос. Починати горіти, спалахувати вогнем, полум ям. || безос. Розжеврілось і загорілось. 2) тільки 3 ос. Починати світити, світитися, випромінюючи або …
9задиханий — а, е. 1) Який задихався від швидкого бігу, втоми, хвилювання і т. ін. 2) Уривчастий від бігу, втоми, хвилювання і т. ін. (про голос, розмову) …
10займатися — I а/юся, а/єшся, недок., зайня/тися і діал. займи/тися, займу/ся, за/ймешся, док. 1) чим. Робити, здійснювати що небудь. || Вивчати що небудь, оволодівати чимсь, присвячувати себе якому небудь заняттю, якійсь справі. 2) ким, чим. Приділяти увагу… …
