Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

хазяйка

  • 1 водиться

    1) водитися, водити товариство, товаришувати (товаришити), заходити з ким, чалитися до кого, накладати з ким. [Не хочу я - озветься Антосьо, - з мужиками заходити. Я з кодлом лісовим не накладаю (Л. Укр.)];
    2) (иметься) поводитися. [У нас сало таки поводиться];
    3) безл. (быть в обычае) - поводитися. [У нас іще сього не поводилося. Увесь вечір хазяйка все розказувала, як поводиться в панів (Квітка)]. Как водится - звичайно; як звичайно, звісно;
    4) вестися. [У нас индики не ведуться - мабуть не вміємо їх викохувати. У тому лісі вовки ведуться].
    * * *
    води́тися; ( дружить) зна́тися

    как во́дится — в знач. вводн. сл. як веде́ться, як заве́дено, як звича́йно, як во́диться; як пово́диться; ( как всегда) як за́вжди

    Русско-украинский словарь > водиться

  • 2 загрязнять

    загрязнить занечищувати, занечистити, забруднювати и забрудняти, забруднити, забруджувати, забрудити, каляти, закаляти, загиджувати, загидити, забагнювати, забагнити, занехлюювати, занехлюїти; срвн. Запачкать. [Занечистили воду. Нові чоботи закаляв. Всі закаляють тебе болотом (Коцюб.). Добра хазяйка: так занехлюїла хату, що сміття по коліна (Грінч.)]. Загрязнённый - занечищений, забруднений и забруджений, загиджений, закаляний, занехлюєний забагнений.
    * * *
    несов.; сов. - загрязн`ить
    забру́днювати, забрудни́ти и мног. позабру́днювати, заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -яло́жу, -ялозиш и мног. позаяло́жувати, сов. побрудни́ти; каля́ти, закаля́ти

    Русско-украинский словарь > загрязнять

  • 3 квартирный

    1) (жилищный) житловий. -ный закон - житловий закон. -ный вопрос - житлове питания. -ный кризис - житлова криза. -ная повинность - житлова (стар. стаційна) повинність;
    2) квартирний, комірний, мешкальний. -ный хозяин, -йка - господар (-ря), господарка, господиня, хазяйка (квартири или -рі (дат. п.)). -ная плата - плата за квартиру (за помешкання), комірне (-ного). -ный налог - квартирний, житловий (мешкальний) податок.
    * * *
    кварти́рний

    кварти́рная пла́та — кварти́рна пла́та; диал. комі́рне, -ого

    кварти́рное расположе́ние войск — воен. кварти́рне розташува́ння військ

    Русско-украинский словарь > квартирный

  • 4 меблировать

    -ся меблювати, -ся, обмебльовувати, -ся, умебльовувати, -ся, сов. обмеблювати, -ся, умеблювати, -ся; бути (об)мебльованим, умебльованим. Меблированный - мебльований, у[об]мебльований. -ные комнаты - (у)мебльовані кімнати. [Хазяйка мебльованих кімнат (Кінець Неволі)].
    * * *
    несов., сов.
    меблюва́ти (несов. и сов.), умеблюва́ти

    Русско-украинский словарь > меблировать

  • 5 морочить

    кого голову кому морочити, запаморочувати, туманити, затуманювати кого (голову кому), памороки (баки) забивати кому, химерити кого, лудою лудити кого, тумана пускати на кого, туманом тьмити кого, голову задурювати (дурити) кому; (вызывая обман чувств) ману пускати (напускати) на кого. [Та геть її! в пустиню! на вигнання! Хай не морочить нас, не баламутить! (Л. Укр.). Хто його там думав свататись; так тільки туман в людей (Н.-Лев.). Скаже цісар мене вбити, що людей химерю (Федьк.). Тумана пускає (Стефаник). Не тьмив їх туманом загробних ідей (Франко). Він (Виговський) царя тільки лудою лудив (Куліш). Хазяйка добра людина, а проте бог його знає! може таку ману напуска (Мирн.)]. Он нас -мит - він нас морочить (туманить), він нам памороки (баки) забиває, він нам голову задурює (дурить); він ману пускає на нас. Кого вы -чите? - кого ви морочите? кому ви баки забиваєте?
    * * *
    моро́чити, заду́рювати

    Русско-украинский словарь > морочить

  • 6 набрасывать

    набросать
    I. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;
    2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -
    1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;
    2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.
    II. Набрасывать, набросить -
    1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];
    2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;
    3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.
    * * *
    I набр`асывать
    несов.; сов. - наброс`ать
    1) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; (сов.: бросая сверху или в одно место) наскида́ти; (сов.: нашвырять) наве́ргати
    2) (изображать, излагать) накида́ти, наки́дати, накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити; (сов.: быстро, наспех написать) начерка́ти

    \набрасыватьть план по́вести — накидати, наки́дати (накре́слювати, накреслити) план повісті

    II несов.; сов. - набр`осить
    1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати

    \набрасыватьть платок — накида́ти, накинути (напина́ти, напнути и нап'ясти́) ху́стку, покриватися, покритися ху́сткою

    \набрасыватьть тень на кого-что — перен. кидати, кинути (наки́дати, наки́нути) тінь (підо́зру) на кого-що

    2) см. набрасывать I 2)

    Русско-украинский словарь > набрасывать

  • 7 нарезывать

    и Нарезать нарезать
    1) см. Надрезывать;
    2) (во множестве чего) нарізувати, нарізати, (особенно о ткани, хлебе) накраювати, накраяти, (кромсать) начикрижувати, начикрижити, (кусками) нашматовувати, нашматувати, (большими кусками) набатовувати, набатувати, (мелко) накришувати, накришити, (нарубливать) натинати, натяти, (напиливать) напилювати, напиляти (о мног.) понарізувати, понакраювати, поначикрижувати, понашматовувати, понабатовувати, понакришувати, понатинати, понапилювати чого. [Понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки (Київщ.). Хазяйка накраяла хліба (Н.-Лев.). Одному картоплі начистить, а другому борщ накришить (Борз.)];
    3) (делать нарезы) нарізувати, нарізати що, (делать пометки на чём) карбувати, накарбовувати, накарбувати що, закарбовувати, закарбувати що на чому, зарізувати, зарізати карб (карба) на чому, (о мног.) понарізувати, понакарбовувати и т. п. [Неписьменні люди закарбовують на паличці хрещиками або карбами, скільки йому хто винен (Крим.). Зміряв купу буряків, та й зарізав на палиці маленького карбика (Звин.)]. -ть винт - нарізувати, нарізати ґвинт(а). -ть зубцы на чём - нарізувати зубці (зубки, зуб'я) на чому, зубити, позубити що;
    4) (узор на дереве, камне и т. п.) вирізувати, вирізати, карбувати, викарбовувати, викарбувати, різьбити, вирізьбити, (о мног.) повирізувати, повикарбовувати що на чому;
    5) (землю) нарізувати, нарізати, (о мног.) понарізувати землі (кому). [Нарізали вісім десятин землі (Сл. Ум.)];
    6) (на музык. инструменте, несов.) тяти и тнути (тну, тнеш), затинати; срв. Наяривать. [Гульня! весільної співають, музики тнуть (Грінч.)]. Нарезанный -
    1) см. Надрезанный;
    2) нарізаний, накраяний, начикрижений, нашматований, набатований, накришений, напиляний, понарізуваний и т. п.;
    3) нарізаний, накарбований, закарбований, зарізаний понарізуваний, понакарбовуваний и т. п.;
    4) вирізаний, викарбуваний, вирізьблений, повирізуваний, повикарбовуваний;
    5) нарізаний, понарізуваний. -ться -
    1) нарізуватися, нарізатися, понарізуватися; бути нарізуваним, нарізаним, понарізуваним и т. п.;
    2) на кого, на что - напорюватися, напоротися, наражатися, наразитися на кого, на що; срв. Напарываться 2 (под Напарывать);
    3) надуддюватися, надудлитися, насмоктуватися, насмоктатися; см. Напиваться 2;
    4) (вдоволь, сов.) нарізатися, накраятися, начикрижитися, набатуватися, попорізати (досхочу) и т. п.; срв. Резать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > нарезывать

  • 8 неволя

    1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;
    2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);
    3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).
    * * *
    нево́ля

    кака́я \неволя ля, что за \неволя ля — (нет нужды, охоты) яка́ нево́ля, що за нево́ля

    Русско-украинский словарь > неволя

  • 9 неугодный

    невгодний, недогодний, нелюбий кому. [Сердита хазяйка - тікаю, невгодна - кидаю (Номис). Вона йому недогодною стала (Н.-Лев.)].
    * * *
    неуго́дний, невго́дний; ( немилый) нелю́бий; ( нежелательный) неба́жаний и небажа́ний

    Русско-украинский словарь > неугодный

  • 10 неусыпный

    невсипущ[ч]ий; (неутомимый) невтомний. [Вона хазяйка невсипуща (Квітка). Невсипуща праця (Кониськ.). Турботи невсипущі (Куліш). Журба невсипуща (Л. Укр.)].
    * * *
    невсипу́щий, невси́пний, неуси́пний, невсипу́чий; ( неутомимый) невто́мний

    Русско-украинский словарь > неусыпный

  • 11 неутомимый

    невтомний, (устар.) невтомимий; (неусыпный) невсипущ[ч]ий. [З його косар такий жвавий, такий робочий - невтомний (Мирний). Невтомні руки (Грінч.). Невтомна погоня за багатством (Франко). Невтомний рух праці (А. Любч.) Невсипуща з неї хазяйка була (М. Вовч.). Невсипуща революційна кров бурлива (Франко)].
    * * *
    невто́мний, невтоми́мий, невсипу́щий, невсипу́чий; поэз. безуто́мний

    Русско-украинский словарь > неутомимый

  • 12 пребывать

    пребыть
    1) (быть, существовать) бути (сов. пробути), бувати, існувати, існіти, сутніти. -вать долго, постоянно, вечно - тривати, вікувати, (сов.) протривати, про[з]вікувати. [Мертва сущність, сутніюча в становищі спокою (Башт.). Що творить Бог, триває навіки (Бібл.)];
    2) (находиться) пробувати, перебувати, бути, бувати, (реже) мешкати, промешкати, (сов.) пробути, (славянизм) пребути; (обретаться) обертатися; (постоянно быть, не покидать) держатися чого, держатися десь. [Національну справу зрушено було з тієї мертвої точки, на якій вона доти пробувала (Єфр.). Пусто, глухо. Де-ж хазяйка молода буває? (М. Вовч.). Не знати, де-то наш Ілаш обертається (Маковей). Зимою риба держиться на дні (Грінч.). Хведір Безрідний на рани незмагає, а коло його джура промешкає (Дума)]. -вать на чужбине, в обществе, среди друзей, в школе - пробувати, перебувати на чужині, в товаристві серед друзів, у школі. -вать под землёю, во тьме (невежества), в ведении чьём-л., в связи с чем-л. - пробувати, перебувати під землею, в темноті, у віданні чиєму, в звязку з чим. -вать в праздности - см. Праздность. -вать в болезни - ходити (лежати) в недузі. -вать в мерзости, в грехе - мерзіти, нікчемніти в гріхах. -ваю к вам благосклонным - зостаюся, залишаюся до вас прихильний, зичливий;
    3) (проживать) жити, мешкати, (дома) домувати. [Він у Пісках мешкає (Март.)].
    * * *
    1) існува́ти
    2) перебува́ти; пробува́ти

    Русско-украинский словарь > пребывать

  • 13 приставлять

    приставить
    1) (поставить вплоть, близко что к чему) приста(но)вляти, приставити, пристановити. [Приста(но)вила драбину до стіни. Приставила горщик до жару];
    2) притуляти, притулити. [Притулив пістоль до лоба]; (пришить, прикрепить) приста(но)вляти, приста(но)вити. [Бережи голову, бо другої не приставиш (Ном.)];
    3) (прибавлять, расширять) пристановляти, пристановити, примощувати, примостити. [Пристановила ще пілку, щоб ширша спідниця була. Примостив дошку до ослону та й ліг];
    4) (кого к какой-либо работе) становити, поставити, приста(но)вляти, приста(но)вити, (о мн.) поприста(но)вляти до чого за кого. [Хто-ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять (Мил.). Сьогодні уперше нас поставлено до роботи (М. Вовч.). Зоставила мене хазяйка зовсім у себе, пристановила до дитини (Г. Барв.)]. Приставленный - приста(но)влений; притулений; примощений; поста(но)влений. -ться - приста(но)влятися, приста(но)витися, притулятися, притулитися и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - прист`авить
    1) приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти; ( прислонять) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти
    2) спец. дото́чувати, доточи́ти

    Русско-украинский словарь > приставлять

  • 14 притон

    (пристанище) пристановище, притулок (-лку), притулище; (гнездо) гніздо, кубло, кишло; (логовище) тирло, (медвежье) барліг (-логу). [Вовче тирло. Упала у ведмедячий барліг (Грінч. І.)]. Разбойничий воровской -тон - розбійницьке (розбишацьке), злодійське гніздо, кубло; злодіярня. Игорный, картёжный -тон - гральне, картярське кубло (гніздо). -тон разврата - кубло (гніздо) розпусти. Содержательница -на - бандарша, хазяйка кубла розпусти.
    * * *
    кубло́; (воровской, разбойничий) гніздо́, ки́шло

    \притон развра́та — кубло́ розпу́сти

    Русско-украинский словарь > притон

  • 15 притоносодержатель

    -ница (притона разврата) бандар (-ря), бандарша, (воровского притона) хазяїн, хазяйка злодійського (розбійницького) кубла.
    * * *
    вла́сник (хазя́їн) [злоді́йського] кубла́ (гнізда́); вла́сник (хазя́їн) кубла́ розпу́сти

    Русско-украинский словарь > притоносодержатель

  • 16 Каять

    каивать
    1) (порицать, осуждать кого) гудити, ганити кого, ганьбу (догану) давати кому;
    2) (приводить к раскаянию кого) угрущати кого. [І хазяїн, і хазяйка угрущають і богом, і лозиною (Г. Барв.)]

    Русско-украинский словарь > Каять

См. также в других словарях:

  • хазяйка — и. Жін. до хазяїн 1 4). || Жінка, дружина. || розм. Звертання до жінки як до розпорядниці в домі, господарстві …   Український тлумачний словник

  • хазяйка — [хаз’а/йка] йкие, д. і м. йц і, мн. хаз айки/, хаз а/йо/к дв і хаз а/йкие …   Орфоепічний словник української мови

  • хазяйка — іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири хазяйки …   Орфографічний словник української мови

  • сестра-хазяйка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • кметиця — хазяйка [VI] кметиця (170) заможна селянка [MО,V] …   Толковый украинский словарь

  • каланниця — Каланниця: хазяйка (іронічно), ледащо [14,I] каланниця [14, с. 263] /каланник/ – “нуждар, бідар” [СБГ, І, с. 335], “хазяйка (іронічно), ледащо” [14, с. 472]; [ІЦ 2009] каланник, каланниця: хозяинъ (въ презрительномъ смыслѣ), лѣнтяй [ІФ,1890] …   Толковый украинский словарь

  • Поднестровский диалект украинского языка —      Поднестровский диалект на …   Википедия

  • містрис — невідм., ж. Хазяйка, володарка, повелителька …   Український тлумачний словник

  • пані — невідм., ж. 1) Заміжня поміщиця в старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || перен., ірон., зневажл. Жінка, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін. 2) Особа жіночої …   Український тлумачний словник

  • паніматка — паньма/тка, и, ж., заст. 1) Мати стосовно до своїх дітей. 2) Господиня, хазяйка дому. 3) Ввічлива форма звертання до господині, молодших жінок до старших, чоловіків до жінок …   Український тлумачний словник

  • по-хазяйському — присл. Як хазяїн, як хазяйка; як у хазяїна, як у хазяйки. || Розумно, ощадливо …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»