формація

  • 51Lюk — На концерте в клубе «Левый берег» (Львов) Основная информация Жанры …

    Википедия

  • 52комунізм — у, ч., політ. Суспільно економічна формація, що ґрунтується на усуспільненні засобів виробництва. Утопічний комунізм …

    Український тлумачний словник

  • 53криптозой — ю, ч. Найбільший відрізок геологічної історії розвитку земної кори від виникнення перших геологічних формацій до початку фанерозою …

    Український тлумачний словник

  • 54лейб-гусар — а, ч., іст. Придворний гусар, що перебував у військових формаціях при особі монарха …

    Український тлумачний словник

  • 55рабовласницький — а, е. 1) Прикм. до рабовласник. 2) Заснований на рабстві, рабоволодінні. •• Рабовла/сницький лад перша суспільно економічна формація, заснована на експлуатації примусової праці рабів …

    Український тлумачний словник

  • 56ретикулоталамічний — а, е: •• Ретикулоталамі/чний шлях висхідний нервовий шлях, який починається в ретикулярній формації стовбура головного мозку і закінчується в ретикулярному ядрі таламуса …

    Український тлумачний словник

  • 57система — и, ж. 1) Порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням і взаємним зв язком частин чого небудь. || Продуманий план. || Заведений, прийнятий порядок. •• Систе/ма у/часті основана на використанні акціонерної форми підприємств; полягає у… …

    Український тлумачний словник

  • 58суспільний — а, е. 1) Стос. до суспільства. Суспільне виробництво. •• Суспі/льні нау/ки науки, що досліджують різноманітні сфери історичного розвитку, відносини між людьми, класами, народами, державами. 2) Який виражає відносини, становище людей у суспільстві …

    Український тлумачний словник

  • 59уклад — у, ч. 1) Порядок, який був установлений або склався (у житті, побуті, родині, установі і т. ін.). 2) Тип, форма господарства певної суспільно економічної формації. 3) заст. Умова, угода, договір. 4) діал. Зовнішній вигляд; зовнішність …

    Український тлумачний словник

  • 60фратрія — I ї, ж. У стародавніх греків – спершу первісний рід, згодом об єднання кількох родів, що мали спільного родоначальника. II ї, ж. 1) В палеонтології – відрізок філогенетичного дерева, відповідний строкові формування одного виду. 2) бот. Об єднання …

    Український тлумачний словник