формальний

  • 1формальний — а, е. 1) Стос. до форми (у 4, 5 знач.), обумовлений формою. •• Форма/льна ло/гіка наука про форми мислення, правила і форми виведення одного судження з інших. Форма/льна осві/та напрям, прибічники якого вважають, що основною метою навчання є… …

    Український тлумачний словник

  • 2формальний — [форма/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …

    Орфоепічний словник української мови

  • 3формальний — прикметник …

    Орфографічний словник української мови

  • 4оптимальності принципи — формальний опис різних уявлень про оптимальність, що відображають ті чи інші аспекти інтуїтивного усвідомлення та сприйняття розумності й доцільності. Ці ознаки групуються навколо змістовних уявлень про стійкість, вигідність і справедливість.… …

    Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"

  • 5зовнішній — я, є. 1) Обернений назовні; прот. внутрішній (у 1 знач.). || Розміщений, розташований, перебуває і т. ін. зовні, на поверхні чого небудь. Зовнішній кут. •• Зо/внішня секре/ція анат. вид секреції, при якій секрет залоз виділяється через протоки… …

    Український тлумачний словник

  • 6ізоморфізм — у, ч. 1) Однаковість будови якихось сукупностей елементів, незалежна від природи цих елементів. 2) мат. Формальний по пунктах зв язок (взаємно однозначна відповідність) між двома системами. 3) В гештальтпсихології – гіпотеза про те, що існує така …

    Український тлумачний словник

  • 7казенний — а, е. 1) заст. Належний казні (у 1 знач.); державний. || Який є власністю держави й видається комусь для тимчасового користування. 2) перен. Бюрократичний, формальний. || зневажл. Позбавлений оригінальності, яскравості; невиразний, шаблонний …

    Український тлумачний словник

  • 8казенщина — и, ж., зневажл. Бюрократичний, формальний підхід до чогось; формалізм …

    Український тлумачний словник

  • 9казус — у, ч. 1) Подія, яка настає не внаслідок направленої на неї волі особи, а тому не може бути передбаченою за даних умов. 2) юр. Випадкова дія, яка має зовнішні ознаки провини (злочину), але позбавлена елементу вини, а тому не спричиняє до… …

    Український тлумачний словник

  • 10компілятор — а, ч. 1) Той, хто займається компіляцією; автор компіляції. 2) спец. Програма компіляції; на відміну від інтерпретації при виконанні скомпільованої програми ні текст вихідної програми, ні компілятор участі не беруть. || Системна програма, що… …

    Український тлумачний словник