у судовому процесі
1апелянт — а, ч. Сторона у судовому процесі, яка подає апеляційну скаргу …
2захищати — а/ю, а/єш, недок., захисти/ти, ищу/, исти/ш, док., перех. 1) Обороняти, охороняти кого , що небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій. 2) Пильно стежити за недоторканністю чого небудь і багато робити для цього. ||… …
3обвинувач — а/, ч. 1) кого, чого.Той, хто обвинувачує кого , що небудь у чомусь. 2) юр. Особа, що підтримує обвинувачення в судовому процесі …
4обвинувачення — я, с. 1) Дія за знач. обвинуватити. || Те, що обвинувачує, засуджує кого , що небудь. || Судовий документ, який містить перелік чиїх небудь злочинів, вказує на чиюсь вину. 2) тільки одн., юр. Сторона обвинувач у судовому процесі …
5обвинувачувати — ую, уєш, недок., обвинува/тити, а/чу, а/тиш, док. 1) у чому і без додатка, перех. Покладати вину на кого небудь за щось; вважати винним, звинувачувати. || Висловлювати осуд за дії, вчинки, думки, які розцінюються як несправедливі, підступні,… …
6противний — I а, е. Дуже неприємний, огидний. || лайл. Який дратує, сердить кого небудь. II а, е. 1) перев. книжн. Який не погоджується з чим небудь, виступає проти чогось, не сприймає чогось. || Який суперечить чому небудь, спрямований проти когось, чогось …
7репліка — и, ж. 1) Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого небудь. || Коротке заперечення, закид, зауваження, висловлені з місця ораторові. 2) Відповідь або заперечення, зауваження однієї дійової особи іншій у сценічному …
8судовий — а/, е/. 1) Прикм. до суд 1 4). Судовий вирок. •• Судові/ пала/ти іст. у судовій системі Росії 1864 1917 рр. – інстанції, вищі відносно окружних судів, що створювалися зазвичай на території декількох губерній. Судови/й поєди/нок іст. у Сер. віки в …
9супротивний — а, е. 1) Розташований навпроти кого , чого небудь; протилежний. 2) Зустрічний (про вітер, течію і т. ін.). 3) Який докорінно відрізняється від кого , чого небудь; несумісний з чимсь. || Який захищає інтереси, протилежні чиїм небудь; ворожий… …
10арбітр — а, ч. 1) Посередник, суддя, до якого звертаються для розв язання суперечок, що не підлягають судовому розглядові; третейський суддя. 2) Програмно технічний пристрій, що вирішує суперечні випадки. •• Арбі/тр в обчи/слювальній систе/мі апаратно… …
- 1
- 2
