у скрутному становищі
1вивозити — I в ивозити ожу, озиш, док., перех. 1) Возячи, видалити все звідкись за кілька чи багато разів. 2) розм. Забруднити одяг, працюючи, пораючись і т. ін. II вив озити о/жу, о/зиш, недок.; наказ. сп. виво/зь; ви/везти, зу, зеш; мин. ч. ви/віз, везла …
2заплутуватися — уюся, уєшся, недок., заплу/татися, аюся, аєшся, док. 1) Безладно перевиватися, переплітатися. || Зачепившись за що небудь, втрачати здатність вільно рухатися; застрягати. 2) тільки док., перен. Опинитись у скрутному становищі (здебільшого… …
3запомагати — а/ю, а/єш, недок., запомогти/, ожу/, о/жеш, док., кому і заст. кого, розм. Те саме, що допомагати. •• Запомогти/ біді/ допомогти тому, хто перебував у скрутному становищі …
4підзалетіти — лечу/, лети/ш, док., неперех., розм. 1) Опинитись у скрутному становищі. 2) Випадково завагітніти …
5покидати — I пок идати аю, аєш, док., перех. 1) Кинути все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Абияк, недбало кинути все чи багато чого небудь. 2) Кинути без догляду все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Вирушаючи кудись, кинути… …
6попадати — I поп адати а/ємо, а/єте, док. 1) Упасти один за одним (про багатьох, багато чого небудь). 2) Загинути, здохнути один за одним (про багатьох тварин). II попад ати а/ю, а/єш, недок., попа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. і неперех., у кого – що,… …
7попадатися — I поп адатися ається, док., діал. 1) Розлізтися. 2) Зморщившись, обвиснути. II попад атися а/юся, а/єшся, недок., попа/стися, аду/ся, аде/шся, док. 1) кому і без додатка. Бути схопленим, упійманим ким небудь. || Бути спійманим у пастку, сіті і т …
8попокрутитися — учу/ся, у/тишся, док., розм. 1) Крутитися багато разів, тривалий час. 2) перен. Бути в скрутному становищі через нестачу чого небудь тривалий час …
9порятунок — нку, ч. 1) Уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі і т. ін. || Вихід із важкого, скрутного становища, звільнення від чого небудь загрозливого, неприємного і т. ін. 2) Відведення від кого небудь небезпеки, загрози смерті,… …
10різати — рі/жу, рі/жеш, недок. 1) перех. Чим небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. || Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим). || розм. Зрізувати, відрізати що… …
- 1
- 2
